Авторизация
У селі Терсянка Запорізької області російська авіабомба зруйнувала історичну протестантську кірху Святих Петра і Павла, збудовану ще у 1911 році німецькою громадою. Пам’ятка пережила десятиліття перебудов та руйнувань, однак нинішня війна не залишила історичній будівлі шансів. Детальніше — «ЗаБор».
У Терсянка російські війська знищили одну з найвідоміших історичних споруд німецьких колоністів Запорізького краю — протестантську кірху Святих Петра і Павла.
За повідомленнями місцевих краєзнавців та очевидців, удар по будівлі росіяни завдали 23 травня авіабомбою. Після атаки історична споруда зазнала критичних руйнувань. Фото наслідків оприлюднила Лариса Євсєєва.
Історія створення кірхи у Терсянці
Колишнє Мирне Поле, нині Терсянка, було центром Канкринівської колонії, де проживали заможні німецькі колоністи. Саме тут знаходилася єдина кірха для 18 навколишніх сіл у радіусі близько 60 кілометрів. Також у селі діяла школа-інтернат.
Рішення про будівництво великого храму громада ухвалила після тривалих обговорень. Спочатку планували невелику споруду, однак зрештою вирішили звести масштабну церкву. Будівництво фінансували місцеві селяни, поміщики та члени громади, які жертвували гроші, обладнання, орган, оздоблення та інші елементи для храму.
До будівельної комісії входили пастор Фрідріх Гаман, староста Шнайдер, поміщик Мюллер, Яків Шмідт та інші представники громади. Керував роботами архітектор Туровець, який запропонував використати залізобетонні конструкції — на той час це було сучасне технологічне рішення.
Храм став справжньою архітектурною окрасою регіону. Для фундаменту та сходів використали граніт, а фасад виклали світло-червоною цеглою. Всі металеві віконні рами виготовили у Катеринославі. Усередині кірху прикрашали рожево-мармурові колони, арочні склепіння та кольорові вітражі.
Особливою гордістю храму був орган німецької фірми «Бах і Шунт», доставлений зі Штутгарта. Він мав 20 голосів та вважався унікальним музичним інструментом для того часу.
Відкриття та роки і існування
Урочисте відкриття кірхи відбулося 5 червня 1911 року та стало великою подією для всієї округи. За спогадами очевидців, на освячення храму з’їхалися сотні людей із навколишніх поселень. Простора церква вміщувала близько 1200 людей.
Храм діяв до 1934 року. Після арешту та розстрілу останнього пастора будівлю переобладнали під кінотеатр. Попри це, споруда десятиліттями зберігала свій історичний зовнішній вигляд та залишалася однією з головних архітектурних пам’яток Запорізького краю.
Кірха вистояла після десятиліть радянських перебудов, Другої світової але не після російських бомб.
Знищення кірхи стало ще однією втратою для культурної спадщини Запорізького краю. Разом із будівлею зникла частина історії німецьких поселень Півдня України, які понад два століття формували архітектурне та культурне обличчя регіону.
