34-річний уродженець Мелітополя, який працював кур’єром на Кубані засуджений до 27 років ув’язнення за звинуваченням у спробі отруєння випускників Армавірського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Це один із найсуворіших в росії вироків останніх років. Докладніше – "ЗаБор".
За інформацією російських ЗМІ, в червні 2023 року на честь 20-річчя випуску курсанти Армавірського училища отримали у подарунок - 20-кілограмовий торт з пляшками віскі.
Подарунок доставив кур'єр, особу якого незабаром встановили за камерами спостереження: ним виявився 34-річний Єгор Семенов, уродженець Мелітополя, який з 2017 року жив у Росії та у 2022 році отримав російське громадянство.
За версією російських ЗМІ випускники не знайшовши відправника, насторожилися і передали презент силовим структурам. Пізніше надійшла інформація, що і торт, і алкоголь були нібито отруєні кордіаміном. Ніхто з 77 гостей спробувати «подарунок» не встиг.
Відомо, що Єгора Семенова затримали в аеропорту Ставрополя за дрібне хуліганство, коли він намагався вилетіти до Москви. Спочатку чоловіка заарештували на 15 діб, а потім висунули звинувачення в державній зраді та підготовці теракту.
Слідство стверджувало, що Семенова нібито завербували українські спецслужби і доручили отруїти випускників, пообіцявши за це 400 тисяч рублів. За версією обвинувачення, він особисто додав отруту в торт і алкоголь, які потім доставив до ресторану, де були російські курсанти.
На суді Семенов визнав провину в повному обсязі, однак публічних доказів його зв'язку з українськими спецслужбами представлено не було. Що стосується зізнання, то, з огляду на методи роботи російських "правоохоронців", навряд чи його можна вважати доказом.
30 квітня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Єгора Семенова до 27 років позбавлення волі. Це один із найсуворіших вироків за останні роки.
Правозахисники та політологи зазначають, що у справі Семенова багато нестиковок. На переконання багатьох, подібні процеси потрібні російській владі для демонстрації «зовнішньої загрози» і підтримки напруженості в суспільстві.
Ця справа викликала широкий резонанс і стала яскравим прикладом того, як російська система правосуддя використовує гучні справи для демонстрації «боротьби із загрозами ззовні» - незважаючи на безліч нестикувань і відсутність реальних постраждалих.