Євген Сивокінь
На 89-му році життя помер Євген Сивокінь – один із засновників сучасної української анімації, режисер, художник і сценарист. Він разом із запоріжцем Володимиром Дахном створював серію мультфільмів "Як козаки...". Детальніше – "ЗаБор".
Нагадаємо, що запоріжці обрали нову назву для парку у центрі міста. Його назвали на честь Володимира Дахна – запоріжця, який разом із Євгеном Сивоконем створював серію мультфільмів "Як козаки...".
Євген Сивокінь народився у 1937 році в Києві в родині архітектора. Він здобув освіту в Київській художній середній школі імені Шевченка, а згодом закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту. Серед його наставників був Іполит Лазарчук – один із засновників довоєнної української школи анімації.
З 1960 року Сивокінь працював у галузі мультиплікації – спочатку на студії Київнаукфільм, а пізніше на Укранімафільм. За десятиліття творчості він створив понад 25–30 анімаційних фільмів.
Серед найвідоміших робіт митця – «Людина й слово», «Країна Лічилія», «Пліткарки», «Ненаписаний лист», «Врятуй і збережи», «Хроніки одного міста» та інші. Він також долучився до створення популярної серії мультфільмів про козаків, зокрема «Як козаки куліш варили» та «Як козаки олімпійцями стали».
Окреме місце у його творчості займає фільм «Засипле сніг дороги», де Сивокінь виступив одночасно режисером і художником. У 2006 році ця стрічка стала першою українською анімаційною роботою, яка здобула нагороду як найкращий анімований фільм на фестивалі короткометражного кіно в Клермон-Феррані у Франції.
Роботи Сивоконя неодноразово представляли Україну на міжнародних фестивалях у Європі та світі. У 2022 році його відзначили національною кінопремією Золота Дзиґа за внесок у розвиток українського кінематографа.
Окрім творчої діяльності, митець займався викладанням і виховав не одне покоління українських аніматорів. Серед його учнів – відомі режисери Степан Коваль та Анатолій Лавренишин. Про його смерть повідомила Українська кіноакадемія.
Там зазначили, що Євген Сивокінь «стояв біля витоків сучасної української анімації та формував її мову протягом десятиліть».