Авторизация
У Запоріжжі готуються до нової хвилі змін у системі освіти. Міська рада розглядає проєкт масштабної реорганізації – цього разу йдеться про об’єднання 18 шкіл. Відповідне рішення планують ухвалити вже на найближчій сесії. Так, за даними мерії, з 90-х кількість учнів шкіл у Запоріжжі зменшилася з 200 тисяч до 40. Детальніше – «ЗаБор».
Через багаторічне скорочення дитячого населення, нестачу державного фінансування та нові законодавчі вимоги, місто змушене оптимізувати шкільну мережу.
Цього року в Запоріжжі проаналізували всі освітні заклади та ухвалили рішення про приєднання дев’яти шкіл із низькою наповнюваністю до більш потужних навчальних закладів. Мета – зберегти педагогічні колективи, забезпечити фінансову спроможність закладів та не допустити втрати шкільної інфраструктури. Усі зміни впроваджуються із максимальним урахуванням інтересів дітей, батьків і вчителів.
Як демографія диктує майбутнє освіти в Запоріжжі
За інформацією Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради скорочення кількості школярів – не наслідок війни чи пандемії, а результат багаторічного демографічного спаду. Ще у 90-х роках населення України становило понад 52 мільйони осіб. Сьогодні – близько 38 мільйонів.
Освітня система Запоріжжя також відчуває наслідки цих змін. Якщо наприкінці 80-х – початку 90-х років у місті було майже 200 тисяч дітей, то нині в школах навчається лише близько 50 тисяч, з яких у самому місті проживає приблизно 40 тисяч.
За 35-40 років кількість учнів зменшилася у 5-6 разів. А це напряму впливає на функціонування шкіл, коледжів та університетів. Бо якщо немає дітей – немає і потреби в навчальних закладах.
Освіта в дефіциті ресурсів
У Запоріжжі освіта залишається найбільшою галуззю, яка охоплює понад 16,5 тисячі працівників – більше, ніж на великих промислових підприємствах міста. Щороку на утримання закладів освіти спрямовується понад третина міського бюджету. Проте ці кошти переважно витрачаються не на розвиток інфраструктури, а на оплату комунальних послуг та заробітну плату.
Фінансування шкільної освіти здебільшого забезпечується коштом державної субвенції, розмір якої залежить від середньої наповнюваності класів. Якщо в школі менше ніж 27,5 учня на клас – фінансування з держбюджету не передбачене. У такому разі вся фінансова відповідальність лягає на місцевий бюджет.
«Держава кілька разів на рік проводить аналіз: скільки дітей навчається, скільки шкіл функціонує, скільки працює педагогів, якою є мережа класів. І головним у цьому аналізі є показник, про який ми всі говоримо, – середня наповнюваність класів. Саме на основі цієї цифри розраховується обсяг коштів, які держава може надати для забезпечення функціонування освітньої галузі» – розповідає перший заступник директора Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Віталій Лисенко.
За його словами, заробітна плата педагогічних працівників шкіл повністю виплачується з державної освітньої субвенції, яка надходить у міста згідно з розрахунками, підготовленими Міністерством освіти і науки України. Водночас у галузі освіти існує планове недофінансування, яке становить близько 11% – ці витрати покриваються вже з місцевого бюджету.
«Якщо середня наповнюваність класів у закладі освіти менша за 27,5 учня, така школа не отримує державної субвенції. У цьому випадку всі витрати на її утримання повністю лягають на плечі місцевого бюджету» – наголошує Віталій Лисенко.
Так, цього року державна освітня субвенція для Запоріжжя становить понад 1,1 мільярда гривень. Водночас місто продовжує аналізувати ефективність своєї освітньої мережі. Поглиблений аудит виявив значні диспропорції в наповнюваності класів, витратах на одного учня та утриманні будівель. У деяких школах вартість навчання однієї дитини перевищує 7-7,5 тисяч гривень на місяць, що втричі більше за середній показник у місті – 2-2,5 тисячі гривень на одного учня.
На основі проведеного аналізу було визначено дев’ять шкіл із критично низькою наповнюваністю, які підлягають реорганізації. Серед них – гімназії №21, 36, 54, 61, 66, 72, 82, 85 і 104. Їх планують об’єднати з більш наповненими закладами в межах одного району.
Метою такої трансформації є збереження фінансової спроможності системи, педагогічних колективів і самої мережі закладів освіти в умовах демографічного спаду та воєнного часу.
Які школи об’єднають і де навчатимуться діти
Перший заступник директора Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Віталій Лисенко наголошує: реорганізація – не означає закриття, мова йде переважно про адміністративне об’єднання юридичних осіб. Освітній процес у приміщеннях шкіл продовжуватиметься, як і раніше – із тими ж педагогами, учнями та навчальними годинами.
У проєкті рішення йдеться про такі об’єднання:
Гімназія №21 → до гімназії №47
Одна з причин – дуже малий контингент. У 21-й гімназії на дев’ять класів – лише 164 учні.
Гімназія №36 → до ліцею №46
Ці заклади також об’єднають через малу наповнюваність і для забезпечення більш стабільного фінансування освітнього процесу.
Гімназія №54 → до гімназії №33
Заклад №54 наразі не має укриття – діти навчаються в орендованому приміщенні Будинку культури. У гімназії №33 вже є відремонтоване укриття, триває реконструкція другої частини. Після об’єднання освітній процес буде зосереджений на базі 33-ї гімназії, а мережа класів – максимально збережена.
Гімназія №61 → до гімназії №59
У 61-й гімназії – менше ніж 200 учнів і середня наповнюваність менш ніж 21 дитина. Потенціал обох будівель наразі використовується менш ніж на 50%. Освітній процес продовжиться в обох приміщеннях – із використанням укриттів і збереженням педагогічних кадрів.
Гімназія №66 → до гімназії №50
Попри наявність укриття у гімназії №66, середня наповнюваність тут – усього 25 учнів на всю школу. Гімназія №50 наразі працює в онлайн-форматі через відсутність укриття. Після об’єднання учні навчатимуться на території 66-ї гімназії, де є належні умови.
Гімназія №72 → до гімназії №28
Обидві школи розташовані на одній вулиці – Вячеслава Зайцева, фактично навпроти одна одної. Таке об’єднання дозволить ефективно використовувати наявну інфраструктуру без потреби змінювати маршрут учнів.
Школа №82 → до школи №87
Школу №82 буде ліквідовано через низьку наповнюваність. Після об’єднання з 87-ю школою планується створити 12 класів, використовуючи обидві будівлі. При цьому 87-ма школа також недозавантажена — заповнена лише на 36% від проєктної потужності.
Гімназія №85 → до гімназії №75
Причина – малий контингент учнів.
Гімназія №104 → до гімназії №22
Обидва заклади мають капітально відремонтовані укриття та низьку наповнюваність (менше ніж 24 учнів на клас). Після об’єднання освітній процес триватиме в обох будівлях, а мережа класів буде оптимізована (планується скорочення лише трьох класів).
Нагадаємо, що ці зміни, як наголошують у департаменті, не передбачають фізичного переселення учнів або вчителів. Кожна школа продовжить функціонувати у своїй будівлі, однак матиме спільну адміністрацію з базовим навчальним закладом.
«Це лише юридичне об’єднання. Директори деяких шкіл стануть заступниками, але всі викладачі зберігають свої робочі місця, навантаження не змінюється. Навчання продовжується у тих самих класах», – зазначає Віталій Лисенко.
Причини реорганізації
Одна з основних причин – низька наповнюваність класів. У деяких школах, зокрема на Лівому березі міста (школи №36, 21, 85), середня кількість учнів у класі становить близько 20, тоді як норматив від держави – 27,5. Через це школи не отримують державну освітню субвенцію і змушені утримуватись лише коштом місцевого бюджету.
«Якщо ми залишимо ці школи самостійними, місто змушене буде платити вчителям зарплати повністю зі свого бюджету. А об’єднання дозволяє отримати субвенцію – бо в середньому наповненість класів у спільному закладі вже вища за мінімум», – пояснює Лисенко.
До того ж у деяких закладах вже кілька років не вдається набрати повноцінні перші класи. Об’єднання дає змогу таким школам фактично «вижити» – продовжити роботу в умовах меншої кількості учнів за підтримки «сильнішого» партнера.
Отже, можна виділити три основні причини, навіщо потрібне об’єднання шкіл в Запоріжжі:
Об’єднання дає змогу досягти середньої наповнюваності класів згідно з формулою Міністерства освіти. Це критично важливо для отримання освітньої субвенції, яка покриває заробітну плату педагогів.
Адміністративне об’єднання дозволяє уникнути повного закриття шкіл і зберегти їхні приміщення в системі освіти – навіть за умов часткового використання.
Оптимізація передбачає не скорочення, а збереження кадрів. Для багатьох працівників освіти – це сімейна професія, династійна справа. У разі скорочень постраждає не лише родинний бюджет, а й уся освітня екосистема міста.
Що зміниться для школярів на Запоріжжі-Лівому після реформи
Як наголошують в Департаменті освіти і науки ЗМР, цього року, під час об’єднання закладів освіти, фахівці, насамперед орієнтувались на невеликі школи, які не входять у формулу освітньої субвенції. Наприклад, у гімназіях №21, №36 і №85 середня наповнюваність у кращому випадку становить 20 учнів на клас, а здебільшого – 17-18. Єдиний реальний шлях зберегти ці заклади – юридично об’єднати їх із потужнішими школами того самого району.
На практиці це виглядає так:
Можливо, здається, що між цими закладами велика відстань. Але насправді чимало шкіл у Запоріжжі вже функціонують у форматі 2-3 корпусів, розташованих у різних районах чи на різних вулицях. У всіх таких випадках освітній процес успішно організовано в кожній із будівель.
Об’єднання з потужною школою має переваги: у таких закладах середня наповнюваність перевищує 30 учнів у класі – 32, 33, іноді 35. Тож один-два некомплектних класи (наприклад, на 17-18 учнів) не впливають критично на загальний показник. У результаті середня наповнюваність у закладі зберігається на рівні, що дозволяє отримувати державну субвенцію.
Наприклад, після об’єднання 36-ї гімназії з ліцеєм №46, у закладі з’явиться ще одна паралель класу. У Заводському районі паралелі будуть повні, а один некомплектний клас – на Запоріжжі-Лівому.
Що це означає для батьків, дітей і педагогічних колективів?
З вересня зміниться лише табличка на фасаді: замість «36-та гімназія» буде «46-та гімназія». Директор стане заступником і залишиться працювати в тому самому приміщенні. Весь педагогічний колектив, навантаження вчителів, мережа класів – залишаться без змін. Діти продовжать навчання у своїй будівлі.
Юридично департамент освіти затверджує статут нового закладу, в якому буде чітко вказано: освітній процес організовується у двох будівлях – за двома різними адресами.
Не менш важливою є територія обслуговування, особливо для початкових класів. Адже першачки зараховуються лише до школи, яка обслуговує їхню адресу. У новому статуті буде передбачено дві території обслуговування: одна – для частини на території Заводського району, інша – для частини на Запоріжжі-Лівому.
«Чомусь мешканців найбільше турбує питання збереження юридичної особи. Але хочу підкреслити: школа існує не завдяки юридичному статусу. Вона існує, поки є діти. Якщо немає набору у перші класи, школа просто не має майбутнього» – підкреслює Віталій Лисенко.
Посадовець пояснює, що у 36-й гімназії не можуть набрати перший клас. У 21-й наразі немає другого. Якщо ця тенденція збережеться, такі заклади просто не зможуть функціонувати самостійно. Єдиний шанс на збереження – об’єднання з більшими школами.
Як результат, зараз на базі трьох шкіл – 21-ї, 36-ї та 85-ї – діє всього 28 класів. Це означає, що в кожній з них відсутні один або два класи на паралелі. Якщо створити єдиний заклад і прагнути до середньої наповнюваності 27,5 учня, то кількість класів має бути зменшена до 13. Це потребувало б закриття двох будівель, переведення всіх учнів до одного приміщення (де є найбільше укриття), і, як наслідок – звільнення до 60% педагогічного складу.
Проте батьки категорично проти такого сценарію. Вони не хочуть возити дітей шкільними автобусами або добиратися до іншого району. Вони хочуть залишитися у звичних будівлях, із знайомими вчителями й адміністрацією.
«Саме тому цього року ухвалене зважене рішення: зберегти освітній процес у звичних приміщеннях, здійснивши лише адміністративне об’єднання. Так ми врахували інтереси і батьків, і дітей, і педагогічних колективів» – підкреслює важливість такої реформи Віталій Лисенко.
Тогорічний резонанс – і нові рішення
Це не перша хвиля змін у системі освіти Запоріжжя. У 2024 році міська влада вже ініціювала оптимізацію 39 навчальних закладів (дошкільних і шкільних), з яких було фактично закрито 14.
Тоді свої двері зачиняли:
Це рішення викликало значний резонанс у місті. Батьківські комітети виступали проти, а в міській раді навіть зняли з посади голову освітньої комісії Інну Пенчук – після того, як вона підтримала батьків.
За словами активістів, деякі проєкти рішень щодо закриття шкіл і садочків тоді навіть не пройшли профільну комісію, а були винесені на розгляд депутатів без попереднього обговорення.
Саме тому нинішня ініціатива зустрічає змішану реакцію громадськості. У батьківських чатах Лівого берега поширювалися чутки про повне закриття шкіл №36, 21 і 85. Департамент оперативно відреагував, пояснивши, що жодна з будівель не припиняє свою діяльність.
«Цього року ми заздалегідь обговорили всі зміни: зустрічалися з педагогами, батьками, технічним персоналом. Детально пояснювали кожен крок – демонстрували навчальні плани, мережу класів, обговорювали навіть такі питання, як кількість медичних сестер, психологів, педагогів-організаторів, завгоспів. Кожне питання розглядалося окремо. Так, люди втомилися від реформ, але іншого шляху немає. Є два варіанти: або повне закриття школи, придбання автобуса і підвезення дітей до інших закладів, або м’яке об'єднання з урахуванням інтересів батьків, учнів і педагогічних колективів», – зазначив Віталій Лисенко.
Як це працюватиме зараз?
Після об’єднання:
Це дозволить зберегти педагогічні колективи, уникнути масових звільнень та забезпечити стабільне фінансування.
«Ці три школи зможуть і далі мати некомплектні класи, бо в новій структурі їх “витягуватиме” більша школа. Це розумне компромісне рішення», – зазначає Лисенко.
Аналогічну логіку застосували і на Правому березі: школу №104 приєднають до №22, школу №61 – до №59. В обох випадках залишаються окремі корпуси, а навчання продовжується паралельно на двох локаціях.
Ухвалення остаточного рішення щодо об’єднання 18 шкіл Запоріжжя очікується вже на найближчій сесії міської ради. Освітній департамент закликає містян не піддаватись паніці і розрізняти поняття «закриття» та «реорганізація» – остання, за словами посадовців, є єдиною альтернативою повному згортанню малокомплектних шкіл в умовах воєнного стану та демографічної кризи.
Запоріжжя готується до нових освітніх вимог
Запоріжжя – єдине місто в Україні, де шкільна мережа зросла під час війни. Попри складну безпекову ситуацію, Запоріжжя демонструє унікальні результати в організації очного навчання. Якщо у 2023 році в місті працювали лише 41 школа, то сьогодні очно навчаються вже 100 шкіл. Кількість дитячих садків зросла з 2 до 103, з яких 24 функціонують на повний день і забезпечують дітей безоплатним харчуванням.
Запорізька область залишається єдиною в Україні, де навчання організовано в укриттях на всіх рівнях освіти – як у школах, так і в садках.
Водночас освітяни готуються до нових викликів. Уже з вересня можуть набути чинності нові вимоги – зокрема, обов’язкова наявність не менше двох класів на кожній паралелі, а також поділ навчання на очну та дистанційну форми. Це може стати критичним для малокомплектних шкіл.
«Ситуація в Запоріжжі унікальна. Ми маємо працювати в умовах щоденних тривог і нестабільності. Тому вже сьогодні діємо на випередження, щоб зберегти мережу, педагогів і будівлі. Ми не можемо допустити повторення 90-х, коли шкільні будівлі віддавалися приватникам. Усі наші дії – це захист освітньої системи міста», – наголосив перший заступник директора міського департаменту освіти Віталій Лисенко.
За його словами, земля та приміщення всіх закладів оформлені юридично, і можуть використовуватись виключно з освітньою метою. Це, зокрема, захищає інфраструктуру від нецільового використання.
«Багато хто з вас, я впевнений, стежить за новаціями у сфері освіти. Зараз готується до впровадження, з одного боку – резонансний, а з іншого – логічний наказ Міністерства освіти, який має набрати чинності вже з вересня. Крім того, є законопроєкт, що передбачає перегляд усієї мережі освітніх закладів у містах України.
Наш департамент уже сьогодні працює на випередження – прораховує можливі сценарії на 3-4 кроки вперед, аби зберегти якомога більше шкіл» – розповідають в Департаменті освіти і науки.
Це означає, що коли ці законодавчі ініціативи почнуть діяти, «виживуть» лише ті школи, де в кожній паралелі є щонайменше два класи. Чому? Сьогодні в одному класі можуть одночасно навчатися діти, які відвідують школу очно, і ті, хто навчається дистанційно – через Zoom, у форматі синхронного чи асинхронного навчання.
Згідно з новими вимогами Міністерства освіти, ці формати мають бути розділені. Тобто один клас – для дітей, які відвідують школу очно, інший – для тих, хто залишиться вдома й навчатиметься дистанційно. При цьому в обох класах повинно бути не менше 25 учнів.
Очевидно, що школа, в якій на паралелі є лише один клас – навіть якщо він повний – не зможе виконати цю вимогу. І вже за два-три місяці освітня мережа міста стикнеться з серйозною проблемою.
Тому вже сьогодні робиться все можливе, щоб зберегти наявну мережу закладів освіти – разом із педагогічними колективами та будівлями, в яких вони працюють.
«Ми не маємо права допустити повторення ситуації 90-х років, коли значна кількість приміщень була втрачена або передана у приватні руки, а в будівлях освітніх установ з’являлися комерційні структури. Цього разу ми захищаємо освітню інфраструктуру і юридично» – підкреслюють в Департаменті.
Сьогодні законодавство чітко визначає, що земля та будівлі закладів освіти можуть використовуватись виключно з освітньою метою. Усі освітні заклади міста мають офіційно оформлені земельні ділянки, що унеможливлює їх нецільове використання.
Тож питання на кшталт «сьогодні школа, а завтра – офіси» більше неактуальне. Закон нас у цьому питанні захищає.
І всі ті кроки, які наразі робляться в системі освіти, іноді складні, болючі, проте мають одну мету: вижити в умовах війни, зберегти те, що маємо, і створити спроможну систему освіти – як загальної середньої, так і дошкільної. Щоб не втратити той потенціал, який Запоріжжя має сьогодні.
