Авторизация
Понад 90 км доступних маршрутів, 412 інклюзивних класів, 7 інклюзивно-ресурсних центрів, 10 адаптованих бібліотек, запуск «соціального таксі» та будівництво інклюзивних спортивних майданчиків — Запоріжжя продовжує системно розвивати простір рівних можливостей навіть в умовах повномасштабної війни.
Що вже вдалося реалізувати, а що заплановано — дізнавався «ЗаБор».
Безбар’єрність — це не лише про наявність пандусів чи понижених бордюрів. Це — про суспільство, у якому кожна людина має рівні можливості для пересування, навчання, працевлаштування, отримання послуг і повноцінної участі в житті громади. Це — про повагу до людської гідності, незалежно від фізичних можливостей, віку, статі, досвіду війни чи соціального статусу.
Для Запоріжжя, як прифронтового міста, поняття безбар’єрності набуло особливого значення. Щодня місто приймає тисячі внутрішньо переміщених осіб, з яких чимало — люди з інвалідністю, постраждалі від бойових дій, ветерани, діти з особливими освітніми потребами, одинокі літні люди. Адже у прифронтовому місті безбар’єрність – це також питання безпеки та виживання. Людина, яка не може вийти з укриття або потрапити до лікарні лише тому, що сходи не обладнані пандусом, — це не про архітектуру. Це — про системну несправедливість, яку місто зобов’язане долати.
Інклюзія в Запоріжжі до війни
До 24 лютого 2022 року Запоріжжя поступово, але стабільно рухалося в напрямку створення більш інклюзивного суспільства. Попри всі виклики та недосконалості, місто заклало міцний фундамент, який дозволив з початком війни не зламатися, а переосмислити підхід до інклюзії в умовах кризи.
Інклюзивна освіта. Одним із найпомітніших здобутків стало впровадження інклюзивної моделі навчання. У школах міста з кожним роком зростала кількість інклюзивних класів, де діти з особливими освітніми потребами навчались поряд з однолітками. Це сприяло не лише адаптації дітей з інвалідністю, а й формуванню культури поваги, терпимості та рівності в шкільному середовищі.
Інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ). Запрацювали Інклюзивно-ресурсні центри, що стали точками підтримки для батьків, дітей і педагогів. Їхнє завдання — комплексне оцінювання розвитку дитини, методична підтримка освітніх закладів, консультації для родин.
ІРЦ стали першим прикладом доступної державної послуги у сфері інклюзії, яка працює за принципом «від дверей до результату».
Доступність інфраструктури. У місті з’являлися перші приклади доступного фізичного середовища: пандуси в школах і лікарнях, пониження бордюрів, кнопки виклику в адміністративних будівлях, оновлення частини зупинок громадського транспорту. Водночас ця сфера залишалася фрагментарною й потребувала системного підходу.
Зростання обізнаності. Громадські організації, медіа й навчальні кампанії поступово формували суспільне розуміння важливості інклюзії. Змінювалося ставлення до людей з інвалідністю, зростала кількість ініціатив, що включали участь маломобільних груп у культурному та громадському житті.
Тож ще до початку повномасштабного вторгнення, Запоріжжя демонструвало стійке прагнення до побудови інклюзивного суспільства. Місто послідовно впроваджувало ключові напрямки, що сприяли включенню людей з інвалідністю та маломобільних груп у всі сфери життя. У центрі уваги були розвиток інклюзивної освіти, розширення мережі інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), підвищення обізнаності громадськості щодо потреб вразливих категорій населення, а також поступове покращення доступності міської інфраструктури. Попри виклики, що лишалися, було сформовано потужне підґрунтя для подальших змін і сталого розвитку в цьому напрямі.
Війна і безбар’єрність: як змінилася інклюзія в місті
Після 24 лютого 2022 року багато сфер суспільного життя Запоріжжя зазнали радикальних змін — не стала винятком і інклюзія.
Війна принесла низку серйозних викликів: вимушене переміщення представників маломобільних груп населення, психологічні травми, погіршення фізичної доступності та безпеки через обстріли, а також переорієнтацію державних і місцевих ресурсів на потреби оборони.
Додаткові труднощі виникли в освітньому процесі, який тепер змушений функціонувати в умовах воєнного стану.
Втім, попри складні обставини, інклюзивні практики не зупинилися — навпаки, багато зусиль було спрямовано на адаптацію до нових реалій. Активізувалися громадські організації та волонтерські ініціативи, почалося облаштування укриттів з урахуванням потреб маломобільних людей, а міжнародні партнери запропонували нові форми підтримки. Водночас в українському суспільстві зросло розуміння того, наскільки важливо забезпечувати рівні можливості для всіх — особливо у критичні часи.
«За час повномасштабної війни Запоріжжя зіткнулося з безпрецедентними викликами у сфері інклюзії, пов'язаними з безпекою, міграцією та психологічним станом населення. Негативні зміни, такі як втрата доступу до послуг та психологічні травми, є значними. Однак, попри це, місто демонструє дивовижну стійкість та здатність до адаптації. Будівництво підземних шкіл з інклюзивною інфраструктурою, активна робота ІРЦ та громадських організацій, пристосування громадського простору для маломобільних людей, а також підтримка міжнародних партнерів є яскравими прикладами того, як Запоріжжя продовжує працювати над забезпеченням прав та потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення навіть в умовах війни, що є надзвичайно важливим позитивним зрушенням» – розповідає Максим Крайній, заступник директора департаменту муніципального управління Запорізької міської ради.
Бо якщо у мирний час інклюзія дає людям свободу, то під час війни — можливість вижити, не залишившись наодинці зі своєю вразливістю.
Реалізація інклюзивних змін у Запоріжжі у 2024–2025 роках
Як розповідають в Департаменті муніципального управління Запорізької міської ради, упродовж 2024-2025 років було здійснено низку заходів, спрямованих на покращення громадського простору з урахуванням потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Інфраструктурна доступність. На низці міських вулиць було впроваджено безбар’єрні рішення: знижено бордюри, оновлено тротуарне покриття, укладено тактильну плитку.
Зокрема, такі роботи виконано на вулицях Космічній, Шкільній, Дмитра Донцова, Дудикіна, Звенигородській, Патріотичній, Рекордній, Сєдова, Чумаченка, Щасливій, Сталеварів, Чарівній, Українській, Тенісній, Алмазній, Поштовій, В. Українця, Гоголя, П. Сагайдачного, на Хортицькому шосе, проспектах Соборному та Ювілейному.
Оновлення інфраструктури з урахуванням інклюзії. Заміна павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту також була проведена з урахуванням інклюзивних вимог.
Нові конструкції встановлено на зупинках: «вул. Вячеслава Зайцева», «Автострада» (вул. Магістральна), «Медсанчастина» (вул. Олексія Поради), «Запорізький авіаційний коледж ім. О. Г. Івченка», «ДніпроГЕС» (вул. Гребельна), «Школа №70» (вул. Космічна), «Запоріжжя-І» (просп. Соборний).
Формування безбар’єрних маршрутів. Розпочато облаштування безбар’єрного маршруту в районі просп. Соборного, 167, 206 та 208.
Безпечні перехрестя. У межах реконструкції світлофорного об’єкта на перехресті просп. Соборний – вул. Українська підприємство КП «Запоріжміськсвітло» облаштувало чотири острівці безпеки з використанням тактильної плитки (8 одиниць), а також встановило тактильне покриття при пониженні тротуарів.
Попереджувальні елементи для орієнтування. На тротуарах і острівцях безпеки, що прилягають до 12 підвищених пішохідних переходів, додатково встановлено попереджувальну тактильну плитку для осіб із порушенням зору.
Робота у напрямку створення безбар’єрного міського середовища триває і надалі — у фокусі уваги залишаються гідність, доступність та рівність можливостей для всіх мешканців міста.
Рада безбар’єрності: спільні рішення заради доступного міста
У 2024 році Запоріжжя зробило ще один важливий крок до створення доступного міського середовища — при міському голові було створено Раду безбар’єрності. Її мета — координувати зусилля влади та громади у сфері інклюзії та формувати системну політику безбар’єрності в місті.
Так, Рада безбар’єрності – це дорадчий орган, покликаний системно розвивати інклюзивність та безбар’єрність у місті. Відповідно до розпорядження міського голови від 12 липня 2024 року №186р, Раду безбар’єрності було утворено при Запорізькому міському голові та затверджено її положення. А розпорядженням від 29 серпня 2024 року №216р було офіційно затверджено склад Ради.
До її складу увійшли представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій, які працюють у сфері інклюзії, доступності та захисту прав людей з інвалідністю.
Основні завдання Ради безбар’єрності:
Члени Ради також проводять виїзні наради, під час яких досліджують фактичний рівень доступності будівель і споруд, надають рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення громадського простору міста. Це дозволяє виявляти проблеми «в полі» та оперативно впливати на зміни.
Так, наприклад, під час засідань Ради безбар’єрності в 2025 році, були визначені пріоритетні кроки на шляху до створення доступного середовища для всіх мешканців Запоріжжя.
Охорона здоров’я. У всіх комунальних медичних закладах уже облаштовані вхідні групи. Триває встановлення інклюзивних вбиралень та ліфтів для маломобільних громадян. В поточному році заплановано реставраційні роботи в двох лікарнях, зокрема — реконструкція кардіологічного відділення Міської лікарні №9.
Також було обговорене питання щодо рівня безбар’єрності в Міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги та на вокзалі «Запоріжжя 1». По цьому питанню також було визначено, що саме потрібно вдосконалити. Діапазон поставлених завдань досить широкий: від облаштування паркомісць до навчання персоналу.
Громадський транспорт. Усі муніципальні автобуси оснащено пандусами. Також інклюзивними є 17 трамваїв та 20 тролейбусів. Серед приватних перевізників уже 58 одиниць транспорту відповідають базовим критеріям доступності. Додатково опрацьовуються ще три маршрути.
Своєю чергою, проєктом ГО «Спільно HUB» «Транспорт без бар’єрів. Розклад, що завжди під рукою» передбачено створення друкованих розкладів громадського транспорту на зупинках у доступному форматі.
Вже в березні поточного року під час засідання Ради безбар'єрності, департаментом архітектури та містобудування презентовано карту доступних шляхів протяжністю 90 км. Вони охоплюють головні вулиці та магістралі міста, сполучаючи житлові будинки з ключовими об’єктами інфраструктури.
А нещодавно на засіданні була висунута ідея нанесення QR-кодів на зупинках, які даватимуть миттєвий доступ до актуального розкладу транспорту та інформації про інклюзивні рейси.
Житловий фонд. Визначено 10 адрес, де проживають особи, які потребують адаптації середовища. На цих об’єктах заплановано реконструкцію під’їздів.
У межах міської Програми забезпечення доступності для людей з інвалідністю визначено понад 30 будинків, де буде облаштовано вхідні групи. Серед них — 20 будинків, у яких мешкають люди, що отримали інвалідність унаслідок війни.
Діти з особливими освітніми потребами. У Запоріжжі функціонують 7 інклюзивно-ресурсних центрів, що мають облаштовані пандуси. Також придбано автомобіль для перевезення дітей з маломобільних груп до місць реабілітації. У Вознесенівському районі вже встановлено обладнання для корекційно-розвиткових занять, а в інших районах планується облаштування за кошти міського бюджету.
Безбар’єрність у щоденному житті
Міська інфраструктура. При будівництві та ремонті тротуарів введено обов'язкову норму – облаштування пониження і тактильної плитки. Такі роботи проводяться в усіх районах Запоріжжя.
Департамент соціального захисту населення створив умови доступу для маломобільних людей у всіх своїх будівлях.
ЦНАП. У Запоріжжі продовжується робота з адаптації центрів надання адміністративних послуг до потреб людей з інвалідністю. Отримання послуг має бути зручним і доступним для всіх — зокрема для людей з порушеннями зору та слуху.
У ЦНАПах уже впроваджено сервіс УТОГ для перекладу жестовою мовою.
В місті працює також мобільний ЦНАП, що надає послуги маломобільним людям.
КП «Водоканал». У КП «Водоканал», у підрозділах, де проводиться прийом громадян, було створено безбар’єрний доступ для маломобільних груп населення: встановлені кнопки виклику та змонтовані пандуси.
МТП. Разом із благодійними організаціями Запоріжжя також продовжує покращувати умови життя в місцях тимчасового проживання.
Так в одному з таких МТП, де мешкають 63 внутрішньо переміщені особи з різних регіонів України, встановлено два підіймачі для людей з порушеннями мобільності. Один розташований при вході до будівлі, інший — на сходах усередині приміщення.
Цей об’єкт має найвищий показник кількості маломобільних мешканців серед усіх МТП міста — 18 осіб. Вони, як і всі інші, сплачують лише за комунальні послуги. Створення комфортних та безпечних умов для проживання — важливий крок у розбудові безбар’єрного середовища.
Також модульне містечко для ВПО спроєктовано з урахуванням потреб маломобільних осіб.
Освіта. Важливим напрямом залишається інклюзивна освіта. У місті функціонує 412 інклюзивних класів, у яких навчаються майже 12 тисяч дітей. Також працюють 72 спеціалізовані класи, що забезпечують освіту 717 учням з особливими освітніми потребами.
Спільно з міжнародними партнерами триває облаштування навчальних закладів і укриттів відповідно до принципів безбар’єрності, аби зробити освітній процес безпечним і доступним для кожної дитини.
Бібліотеки. У Запоріжжі працюють понад 10 бібліотек, які мають всі умови для надання бібліотечних послуг людям з інвалідністю.
Так, у будинку №68-а по вулиці Незалежної України працює перша у південно-східному регіоні України інклюзивна бібліотека. У ній облаштовано пандус, вбиральню, проходи для пересування читачів на кріслах колісних, тактильні смужки та позначення шрифтом Брайля. На вході розташовано тактильний план приміщення бібліотеки, систему для автоматичного відкриття дверей та встановлено кнопку виклику персоналу. Є література шрифтом Брайля та великим кеглем.
Культура. У бібліотеці Південного мікрорайону на початку року проводилась виставка «Мистецтво бачити серцем» — унікальний простір, де люди з порушеннями зору могли відчути мистецтво на дотик. В експозиції були представлені тактильно адаптовані репродукції робіт Марії Примаченко, Казимира Малевича, Тетяни Яблонської та інших видатних українських художників.
Ця подія стала прикладом того, як інклюзія й безбар’єрність можуть відкривати нові горизонти для кожної людини.
«Соціальне таксі» як крок до безбар’єрності в Запоріжжі
З 15 січня 2025 року у Запорізькому міському територіальному центрі соціального обслуговування офіційно стартувала нова послуга — «Соціальне таксі». Вона спрямована на покращення мобільності мешканців із порушеннями здоров’я, спричиненими війною.
За перші три місяці роботи, послугою скористалися 27 людей. Загалом здійснено 260 поїздок.
Сам транспорт — це спеціально обладнаний мікроавтобус Volkswagen для перевезення людей, які користуються кріслом колісним.
Скористатися послугою можуть:
- особи з інвалідністю внаслідок війни;
- військовослужбовці, які оформлюють таку інвалідність;
- військовослужбовців, які проходять лікування.
- а з 7 квітня й всі мешканці міста з інвалідністю I-II групи з вадами опорно-рухового апарату та зору (крім тих, хто прикутий до ліжка).
Цей спеціально обладнаний мікроавтобус безплатно перевозить пасажирів у межах міста, а саме до медичних, соціальних закладів, на реабілітацію, до судів, правоохоронних органів, установ місцевого самоврядування, вокзалів тощо.
Така допомога дозволяє розширити можливості надання соціальних та медичних послуг тим, хто потребує особливих умов перевезення.
Замовити транспорт можна за телефоном: 066-487-18-17
Графік прийому заявок:
з понеділка по четвер — з 8:00 до 17:00,
п’ятниця — з 8:00 до 15:30
Адреса: вул. Рекордна, 9 А
Інклюзивні спортивні майданчики
Також в Запоріжжі планується створення інклюзивних спортивних майданчиків.
У 2024 році було обстежено 15 парків і 15 скверів та за результатами експертизи обрано чотири:
У вищезазначених парках, у співпраці з USAID було заплановано встановити спортивні тренажери та облаштувати простір:
Також проєкт благоустрою передбачає зовнішнє освітлення, облаштування входу до майданчика тактильною плиткою та встановлення біля нього стенду «Інклюзивний майданчик» шрифтом Брайля, заміну бордюрів.
Проте після згортання більшості програм USAID, в міськраді вирішили будувати інклюзивні майданчики самостійно, без допомоги агенції з міжнародного розвитку.
Всі роботи виконуватимуться коштом міського бюджету.
Ціна проєкту – 15,5 млн гривень.
Зокрема на облаштування інклюзивного майданчика в парку імені Климова в Шевченківському районі міста планується витратити 2 млн 34 тис. гривень. Це найдешевше будівництво серед інших.
Майданчик у парку Гутника-Залужного в Дніпровському районі обійдеться у 2 млн 582 тис. гривень.
Будівництво в парку Героїв Нацгвардії в Хортицькому районі коштуватиме 5 млн 57 тис. гривень. Проєкт передбачає встановлення тренажерів, поручнів, пандусів, тактильного покриття, освітлення, інформаційних стендів шрифтом Брайля та адаптованих входів.
Згідно з документацією, кінцевий термін виконання робіт до 1 серпня цього року.
Тож можна з впевненістю сказати, що попри війну, постійні загрози та складну гуманітарну ситуацію, Запоріжжя демонструє стійкість і відповідальність у створенні інклюзивного міського простору. Місто системно впроваджує підходи безбар’єрності: модернізує інфраструктуру, залучає міжнародну допомогу, підтримує маломобільних мешканців через «соціальне таксі», інклюзивні майданчики, доступні укриття та школи. Створення Ради безбар’єрності, активність громадських організацій і залучення самих людей з інвалідністю до прийняття рішень свідчать про нову якість управління.
Цей шлях непростий. Війна принесла безліч викликів — від руйнування інфраструктури до вимушеного переміщення найвразливіших верств населення. Але водночас вона посилила розуміння: інклюзія — це не лише про комфорт, це про гідність, захист і право кожного бути частиною суспільства. Запоріжжя обирає цей шлях — шлях міста без бар’єрів.
