Авторизация
Пелагея Шумейко, депутатка Запорізької міської ради, була визнана судом винною у скоєнні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Вона виділила 160 тисяч гривень із депутатського фонду на матеріальну допомогу своїм родичам, не повідомивши про конфлікт інтересів. Детальніше - "ЗаБор".
14 березня 2025 року Запорізький суд виніс рішення у справі депутатки Пелагеї Шумейко.
Так, Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя минулого року визнав депутатку міської ради Пелагею Шумейко винною в адміністративному правопорушенні, пов’язаному з корупцією.
Справа стосувалася неправомірного використання депутатського фонду для надання матеріальної допомоги своїм близьким родичам – матері, дядькові та бабусі, без повідомлення про конфлікт інтересів.
Про Пелагею Шумейко, депутатку Запорізької міської ради від партії Шарія, відомо небагато. У 2020 році, на хвилі популярності партії, 29-річну лікарку-терапевтку було обрано до міськради.
Шумейко, яка працювала у Запорізькому обласному диспансері, не змогла залишити яскравого сліду в політичному житті міста. На третій рік свого депутатства вона припинила відвідувати сесії Запорізької міської ради, і на сьогодні її робочий телефон для звернень громадян вже не діє, повідомляє сайт
З моменту обрання до міської ради Пелагея Шумейко не публікує депутатських звітів.
Більшість запоріжців не знайомі з її діяльністю, оскільки депутатка не брала активної участі у вирішенні міських проблем і відсутня в публічному просторі.
У Шумейко, яку вона подала до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на момент обрання, зазначено, що її заробітна плата як лікарки в обласному неврологічно-психіатричному диспансері (КНП "ОКЗ НПД" ЗОР) становила всього 5239 гривень на місяць. Це вказує на скромні фінансові можливості депутатки.
Проте цікавий факт полягає в тому, що Пелагея Шумейко зробила партійний внесок у розмірі 19 тисяч гривень для своєї політичної сили – партії Шарія. Це можна побачити у бухгалтерському звіті партії, сайт "Форпост". Ця сума значно перевищує її місячну зарплатню, що ставить питання про джерело коштів, адже для такої оплати їй довелося б відкладати зарплатню більше ніж чотири місяці.
Згідно з справи, Пелагея Шумейко протягом 2022-2023 років неодноразово зверталася до Управління соціального захисту населення із проханням про надання матеріальної допомоги... своїм рідним, проте не повідомила про конфлікт інтересів. Такі дії вона здійснювала п’ять разів:
Розгляд адміністративного правопорушення розпочався у лютому 2024 року. Проте Шумейко тричі не з'являлася на судові засідання. Її адвокат пояснив відсутність тим, що депутатка знаходиться у Польщі, проте не надав жодних доказів цього факту.
Правоохоронні органи також не підтвердили виїзд Шумейко за кордон. У зв’язку з цим суд вирішив дозволити депутатці брати участь у процесі в режимі відеоконференції.
Під час судового розгляду Шумейко визнала свою вину, однак у своєму захисті стверджувала, що не знала про існування заборони на надання матеріальної допомоги своїм родичам із депутатського фонду.
У квітні 2024 року Орджонікідзевський суд визнав Пелагею Шумейко винною у скоєнні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та призначив їй штраф у розмірі 5100 гривень.
Хоча ця сума є незначною порівняно з виділеними коштами, рішення суду наголосило на необхідності дотримання депутатами антикорупційних норм та прозорого використання бюджетних коштів.
Окрім корупційного правопорушення, депутатка раніше вже потрапляла у поле зору антикорупційних органів через недостовірні відомості у своїх майнових деклараціях.
Зокрема, Шумейко у 2023 році задекларувала дві квартири в Запоріжжі: одну на 67 кв. м, яка належить їй спільно з Тетяною Анікушиною, та іншу на 44 кв. м, яка є її власною. Однак у своїй останній за 2024 рік вона вказала лише банківський рахунок у ПриватБанку, не зазначивши жодного нерухомого майна, що викликало серйозні питання з боку антикорупційних органів.
Раніше, у 2021 році, Шумейко взагалі не подала декларацію, що також є порушенням законодавства. Аналітики зазначають, що такі дії підривають довіру до посадовців та їхнього декларування майна. Відповідно до українського законодавства, за подання недостовірних відомостей передбачені адміністративна або кримінальна відповідальності. Ступінь відповідальності залежить від розміру незадекларованої суми.
Адміністративні стягнення застосовуються, якщо сума становить від 300 тисяч до 1,5 мільйона гривень, тоді як кримінальна відповідальність настає при сумах понад 1,5 мільйона гривень.
