Авторизация
Запоріжжя за останні роки провело глобальну реформу бібліотечної мережі. У 2020-му році бібліотеки отримали нову місію: від «книгосховищ» до відкритих, інклюзивних і технологічних просторів, що працюють для громади щодня – і особливо у час війни. Сьогодні в місті вже 14 оновлених бібліотек, частина з яких обладнані як бібліотеки-укриття, а також діє інклюзивна бібліотека з універсальним доступом. Детальніше – «ЗаБор».
Від «класичної бібліотеки» до культурного центру
До 2020 року у Запоріжжі діяли дві бібліотечні системи, що налічували 37 закладів: дитячих – 17, дорослих – 20. Згідно зі звітом департаменту культури, більшість приміщень перебували у незадовільному стані: три бібліотеки з 37 не працювали понад рік через аварійність, а ще сім розташовувалися у напівпідвалах, без окремого входу та з незручним розташуванням для відвідувачів, через що мали малим попитом.
Інтер’єри більшості закладів залишалися «радянськими», не оновлювалися з моменту відкриття, що унеможливлювало дотримання санітарних та пожежних норм. Бюджетні кошти переважно витрачалися не на розвиток бібліотек, а на підтримку їх існування.
Відстежити реальну кількість читачів та виданих книг було практично неможливо через ручний облік. За офіційними даними, бібліотеки відвідувало понад 100 тисяч осіб на рік, а книжковий фонд налічував близько 1,5 млн примірників. Опитування показало, що в середньому лише 2,5 % мешканців міста користувалися бібліотечними послугами.
Закупівля нових видань не ґрунтувалася на аналізі попиту, а формувалася суб’єктивно, за бажанням бібліотекарів. Крім того, спостерігалася проблема старіння кадрів через низьку зарплату та нецікавість роботи.
На сесії міської ради 27 травня 2020 року було прийнято рішення № 52 про об’єднання двох бібліотечних систем міста в єдину комунальну установу – «Міська публічна бібліотечна система м. Запоріжжя».
Реорганізація дозволила зекономити бюджетні кошти за рахунок скорочення дублювання посад. Крім того, об’єднання систем дало змогу перевести бібліотеки на першу групу оплати праці, що забезпечило підвищення зарплати бібліотекарів на 7,5 %.
Нова концепція бібліотек у Запоріжжі
Завдяки реформі у Запоріжжі почала формуватись нова модель бібліотек. Вони перестали бути лише місцями для видачі книжок, перетворившись на сучасні культурні хаби.
Реформа поєднала інфраструктурні зміни (ремонти, перепланування, безбар’єрність) із сервісними інноваціями: коворкінги, зони сімейного читання, простори для дітей, безкоштовний інтернет, доставка книжок та електронний сервіс «Є-книга» для швидкого пошуку і реального обліку видач. Завдяки цьому бібліотеки стали місцем зустрічей, навчання, дозвілля, психологічної підтримки та взаємодопомоги.
За останні роки в місті оновлено 14 бібліотек. Це не просто косметичні ремонти – у кожному випадку йдеться про створення нового формату простору. Бібліотеки перетворюються на доволі комфортні зали з коворкінгами, сучасними меблями, дитячими зонами, мультимедійними ресурсами.
Особливо виділяють інклюзивну бібліотеку, що відкрита у будинку №68-а на вулиці Незалежної України – перша в південно-східному регіоні України.
Вона обладнана для відвідувачів з особливими потребами: встановлено пандус, тактильні смужки, таблички зі шрифтом Брайля, просторий вхід і проходи для крісел колісних. Є доступна вбиральня, система автоматичного відкривання дверей, тактильний план приміщення та кнопка виклику персоналу. У фонді бібліотеки наявна література шрифтом Брайля й великим кеглем.
До речі, ця бібліотека першою отримала відзнаку мовної програми «Ї, тут говорять українською». Сама програма ініційована та розроблена командою департаменту культури і туризму. Її мета – відзначати заклади, установи та бізнеси, які у спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, а також у веденні соціальних мереж використовують виключно українську мову.
«Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну позиції української мови у містя Запоріжжі суттєво змінилися. Містяни, особливо молодь, свідомо переходять на українську мову, якщо не говорили українською раніше» – розповідає Катерина Прокоф’єва, начальниця управління культури департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.
Вона додає, що саме через літературу відбувається закріплення цінностей, популяризація діалогу, підсилення почуття належності. І безпосередню участь в цьому процесі приймають запорізькі бібліотеки та їх працівники й працівниці.
Бібліотеки-укриття: безпека плюс культура
У свою чергу, у відповідь на виклики війни, бібліотеки у Запоріжжі здобули додатково дуже важливу функцію – вони стали безпечними прихистками для містян, зберігаючи при цьому свій культурно-освітній статус.
Бібліотеки-укриття поєднують функціональність захисних споруд і комфорт культурного простору:
Особливий акцент зроблено на дитячі простори «Бібліосхованки».
«Бібліосхованки» – це доволі яскраві та затишні кімнати, де діти можуть читати, гратися, малювати.
Для дітей тут проводяться заняття, творчі майстерні, казкотерапія – усе, щоб атмосфера була максимально безпечною та підтримувальною.
Першою бібліотекою-укриттям у місті стала Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Проте вона не входить до міської системи бібліотек, а підпорядкована області. Тим не менш ЗОУНБ однією з перших адаптувала своє приміщення під укриття і сьогодні пропонує відвідувачам не лише доступ до книжок, а й можливість зарядити гаджети та скористатися безкоштовним Wi-Fi. У разі повітряної тривоги бібліотека перетворюється на безпечний простір, де можна перечекати небезпеку.
Серед міських бібліотек, власне укриття має бібліотека на бульварі Марії Примаченко (просп. Маяковського), 7. Також тут є сучасні простори для культурних і освітніх заходів. У бібліотеці на Марії Примаченко в підвалі розташований Музей феноменальної сили, і це теж є свого роду фішкою реформи, адже тут є поєднання бібліотечних просторів з іншими видами діяльності.
Також бібліотека-укриття є за адресою вул. Залізнична, 23.
Міська бібліотека на вулиці Закарпатського Легіону, 9 (Комарова), розташована в Космічному мікрорайоні, стала 13-ю оновленою бібліотекою в місті та третьою з укриттям.
Після 11 місяців ремонту вона відкрила свої двері для відвідувачів, пропонуючи сучасний простір з коворкінг-зоною, дитячою зоною та «бібліосхованкою» для дітей. Це місце стало не лише культурним осередком, а й безпечним притулком для мешканців під час повітряних тривог.
Як облаштовані ці укриття
До речі електронний сервіс «Є-книга» значно оптимізував роботу бібліотек. Завдяки системі було усунуто дублювання процесів і зменшено навантаження на бібліотекарів; налагоджено чіткий облік книжкових фондів; отримано достовірну статистику відвідуваності та книговидачі – нині зареєстровано 18 349 користувачів, а за рік видано понад 70 тисяч примірників; читачі отримали швидкий і зручний доступ до пошуку книг через сайт cultura.city.
За словами Катерини Прокоф’євої сьогодні в Запоріжжі діють 2 крафтових музеї в бібліотеках, 1 бібліотека співіснує разом з молодіжним центром, 5 бібліотек є культурно-мистецькими центрами разом із художніми відділеннями мистецьких шкіл.
На 2025 рік в міських бібліотеках зареєстровано понад 45 тисяч читачів, видача книг за рік складає понад 200 тисяч примірників.
Таким чином, оновлені бібліотеки та бібліотеки-укриття – це не просто інфраструктурна відповідь на виклики війни. Це новий формат соціальної безпеки та культури, де люди отримують і фізичний захист, і доступ до знань та культурного життя.
Підтримка запорізьких авторів та розвиток української мови
Паралельно місто вибудовує мовно-культурну політику: від ініціатив «Ї, тут говорять/читають українською» до відкритого конкурсу рукописів запорізьких авторів.
За словами Катерини Прокоф’євої, мета конкурсу – зміцнення національного мовно-культурного й інформаційного простору, популяризацію творчості місцевих письменників, розвиток локального культурного продукту та поширення книжок запорізьких авторів у книгарнях, бібліотеках і культурних хабах міста.
Адже підтримка запорізьких авторів – це не лише про культуру, а про ідентичність міста.
Від трансформації – до визнання
Оновлена мережа бібліотек Запоріжжя здобула визнання на всеукраїнському рівні.
До досвіду запорізьких книгозбірень звертаються керівники бібліотек з різних міст України. Постійно триває співпраця та обмін практиками, проводяться онлайн-зустрічі, де презентуються напрацювання та етапи розвитку оновленої бібліотечної мережі. Одним із прикладів став кейс «Бібліотеки Запоріжжя: від трансформації простору до зміни мислення».
Серед досягнень комунальної установи міських бібліотек Запоріжжя:
ДОВІДКА
Оновлені бібліотеки Запоріжжя за адресами:
