Авторизация
операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко на Форумі промисловців від Forbes Ukraine
Про головні проблеми великого промислового бізнесу, відновлення інвестицій в українські активи та передумови для зростання виробництва розповів операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко на Форумі промисловців від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві.
До дискусії у панелі «Подвоїти частку виробництва в економіці: проблеми, ідеї, рішення» долучилися також керівники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Федерації роботодавців України, «Укрзалізниці» та Eurogold Industries.
За словами операційного директора Метінвесту, від початку війни компанія перебудовується – шукає нові шляхи для організації виробництва й відбудови логістики з огляду на втрату маріупольських активів, Авдіївського коксохімічного заводу та призупинення роботи Покровської вугільної групи.
Він позитивно оцінив партнерство компанії з державою, відзначивши значну кількість спільних програм та налагоджену взаємодію з урядом у розв’язанні критичних для великого промислового бізнесу проблем. Зокрема, перед галуззю стоїть низка викликів, що визначатимуть умови роботи найближчим часом.
Захист українського виробника
Серед головних викликів галузі – механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ), що набуде чинності з січня 2026 року, створить передумови для введення додаткових мит на продукцію українських виробників сталі.
«Це зробить нас менш конкурентоспроможними. Тому зараз ми разом з урядом працюємо над тим, щоб відтермінувати запровадження механізму CBAM для України. Це дало б можливість після війни відновити виробництво, здійснити необхідні інвестиції, модернізувати підприємства та відповідати екологічним стандартам і вимогам ЄС щодо зеленого виробництва сталі. Саме ця проблема є сьогодні основною для галузі, і ми сподіваємося, що завдяки спільним зусиллям нам вдасться добитися відтермінування», — сказав Олександр Мироненко.
Другий виклик також пов’язаний із запровадженням CBAM: багато виробників втратить можливість пільгово експортувати свою продукцію до ЄС. І вже зараз потрібно готуватися до захисту внутрішнього ринку від імпорту.
Зокрема, одним із найбільш привабливих ринків для турецьких виробників рулонного прокату стане саме Україна. «Це може призвести до значного напливу турецької продукції, що значно обмежить розвиток українського ринку та можливості для роботи наших підприємств. Тому ми маємо захищати вітчизняного виробника й робочі місця, які він створює», — зазначив операційний директор Метінвесту.
Третя проблема галузі — безконтрольний експорт брухту. Якщо на початку війни обсяги експорту становили 4 тисячі тонн на місяць, то зараз вони зросли до 50 тисяч.
«Це серйозна загроза, адже з кожною тонною вивезеного брухту Україна втрачає близько 800–900 доларів валютного виторгу. Ці кошти могли б залишатися в економіці країни, якби брухт перероблявся на українських підприємствах і йшов на внутрішній ринок або експортувався вже як готова продукція, створюючи нові можливості для розвитку національного виробника», — вважає Олександр Мироненко.
Ще одна проблема для всього бізнесу в Україні — тарифи державних монополій.
«Необхідність підвищення тарифів зрозуміла, але такі рішення мають враховувати інтереси великого бізнесу, щоб приватні компанії не компенсували неефективність державних підприємств. Важливо знаходити компроміси та спільно рухатися до розв’язання цієї проблеми», — відзначив він.
Наступний виклик, з яким стикнулися українські компанії, — нестача персоналу.
«На наших підприємствах дефіцит кадрів становить близько 15–20%. Він компенсується понаднормовою працею, роботою у вихідні та залученням підрядників. Це питання наразі залишається відкритим, адже мобілізація потрібна для підтримання обороноздатності країни, і водночас вона обмежує можливості нарощувати виробництво», — сказав Олександр Мироненко.
Відновлення інвестицій та передумови для збільшення виробництва
Попри ці виклики, компанія зуміла адаптувалися до теперішніх умов: металургійні підприємства Метінвесту працюють на 75% від довоєнної потужності. Зокрема, у Запоріжжі працюють підприємства Метінвесту: Запоріжсталь, Запоріжвогнетрив, Запоріжкокс тощо.
«Ми фактично відновили великі інвестиції в українські об'єкти. Цього року інвестували 20 млн доларів у ремонт доменної печі на Каметсталі та будуємо установку для згущення відходів на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті, що забезпечить його роботу на десятки років уперед. На наступний рік планується значна інвестиційна програма з відновлення українських фондів», — зазначив він.
За словами операційного директора Метінвесту, зараз зарано говорити про подвоєння виробництва, адже це потребує суттєвих інвестицій в оновлення доменних печей.
Водночас у гірничодобувному сегменті три з чотирьох комбінатів працюють на 100%, досягнувши довоєнних показників.
«Ми маємо чіткий план відновлення виробництва, але необхідно спільно з державою створити умови для запуску Інгулецького ГЗК, який зараз не може працювати через високі тарифи на електроенергію. Це додасть щонайменше 12 млн тонн залізорудної сировини на експорт, забезпечить надходження податків та близько 2 тисяч робочих місць у Кривому Розі», — додав він.
За словами операційного директора Метінвесту, такі пріоритетні завдання на короткострокову перспективу. А на довгострокову — велика інвестиційна програма з переобладнання металургійних підприємств під виробництво зеленої сталі, яка реалізовуватиметься вже після завершення війни.
