Авторизация
Стріт-арт Яреми Стецика
У Запоріжжі з’явилися два нові патріотичні стінописи: козака Мамая на одному з ДК та тінь, що вбиває двухголового півня на Бабурці. Також ціла серія стріт-артів, муралів з'явилася в прифронтових населених пунктах. Детальніше — "ЗаБор".
Ярема Стецик зобразив Козака Мамая на фасаді спорткомплексу "Титан" у межах акції "Стінописи Опору". Цей переосмислений образ символізує українську незламність, він отримав нові риси в умовах сучасної війни.
На стінописі Мамай зображений у бронежилеті, зі зброєю, дронами та ноутбуком із логотипом Руху Опору — як уособлення кіберборотьби. Кобза, що перетворюється на автомат, стала головним символом поєднання культурної спадщини з військовим спротивом. За словами митця, образ ілюструє неперервний зв’язок між минулим і теперішнім, коли дух волелюбного козацтва продовжує жити в сучасних захисниках України.
Проєкт має особисте значення для художника: 28 грудня 2022 року під Гуляйполем загинув його син Юрко, який добровольцем пішов на фронт після повномасштабного вторгнення РФ. Саме тому, каже Стецик, Запоріжжя стало для його родини святим місцем та місцем прощі.
Ще один стінопис у рамках тієї ж акції з’явився в районі Хортицького — навпроти Палацу культури “Хортицький”. Його автор — художник Михайло Скоп, відомий під псевдонімом #neivanmade. Стрітарт зображає тінь у масці з ножем, яка завдає удару червоному двоголовому півню — сатиричному образу російського герба.
Цей образ символізує героїв невидимого фронту, які діють на тимчасово окупованих територіях. “Тінь” — це уособлення партизанського спротиву, а знищення півня — образ нищення імперських ілюзій.
Художник підкреслює: “Стінописи — це маркування території. Це наша земля. Це знак підтримки тих, хто чинить реальний опір”.
Також у Гуляйполі, за 5 км від фронту, митці створили серію патріотичних стінописів. Серед них — роботи Єрмоленка, Скопа, Тітова. На зруйнованій будівлі Гуляйпільського краєзнавчого музею з’явився кістяк-анархіст із двома револьверами — алюзія на легендарного Нестора Махна. А на руїнах культурно-спортивного комплексу «Сучасник», знищеного окупантами, — переосмислена печатка Війська Запорізького.
На стінах біля скейт-парку зображено фігуру в масці з ножем, що ріже двоголового російського півня — образ болючий і прямий. А на стіні місцевого стадіону — символічне зображення спротиву, яке поєднує локальний дух і національну боротьбу.
Стінописи Опору також з’явилися у Приморському та Степногірську — прифронтових населених пунктах, де мистецтво стало формою спротиву.
У Приморському художник Андрій Єрмоленко створив:
• Переосмислену печатку Війська Запорізького — із козаком, який тримає автомат замість мушкета, а на грудях має логотип Руху Опору. Мурал символізує тяглість боротьби — від запорозького козака до сучасного воїна.
• Козака у худі з автоматом і мертвим двоголовим орлом — алюзію на сучасного партизана. Поруч — слова Тараса Шевченка, що набули нового сенсу в умовах війни: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…»
У Степногірську ці ж зображення доповнено новими:
• Фігура в масці з ножем, що ріже червоного двоголового півня (художник Михайло Скоп) — символ анонімного фронту, боротьби в тилу. Півень як зневажлива пародія на російський герб передає крах імперських амбіцій.
• Знак Руху Опору (автор — Нікіта Тітов) з тризубом зі стрілок і гаслом «Там, де ми — там Україна». Це сакральний образ єдності й дії, націлений на всіх, хто чинить опір на окупованих територіях
Мурал — це велике зображення, зазвичай художній розпис, виконаний на всю стіну будівлі або іншої архітектурної споруди. Часто має соціальне, культурне або політичне послання.
Стінопис — художній розпис стіни в інтер’єрі або на фасаді, що має переважно декоративну чи символічну функцію.
Стріт-арт — напрям сучасного мистецтва, що охоплює художні висловлювання в публічному просторі (стіни, паркани, тротуари тощо), часто з критичним або протестним змістом.
Графіті — написи або малюнки, нанесені фарбою (переважно балончиками) на вуличні поверхні. Часто мають стилізовану форму шрифтів, можуть бути як мистецькими, так і вандальними.
