У Запоріжжі стабілізується Дніпро – екологи

Нині водойми Запорізької області переживають нерівномірну трансформацію. Дніпро поступово відновлюється, тоді як малі річки стрімко втрачають водність і здатність до самоочищення. На ситуацію впливають зокрема й російські обстріли. Детальніше – "ЗаБор".

На Запоріжжі малі річки гинуть, водночас Лніпро відновлюється. Про це повідомив експерт ГО «Екосенс» та науковий керівник лабораторії «Довкола» Максим Сорока.

За словами фахівця, стан водних ресурсів області визначає контраст між великою водною артерією та малими річками.

Ситуація на Дніпрі після подій 2023 року частково стабілізувалася.

«Річка поступово входить у звичний гідрологічний та гідрохімічний режим, характерний до червня 2023 року. Велика водна система має значно більший потенціал до самовідновлення», – пояснює експерт.

Після руйнування Каховської ГЕС гідрологічний режим регіону зазнав суттєвих змін. Водночас саме масштаб Дніпра дозволяє йому адаптуватися до нових умов та повертатися до проточного стану.

Натомість малі водні системи області перебувають у значно гіршому стані. Найбільші проблеми:

- критичне зниження водності
- втрата здатності до самоочищення
- забруднення через господарську діяльність
- несанкціоновані скиди вод
- засмічення прибережних зон
- наслідки бойових дій та обстрілів інфраструктури

«Локальні та глобальні кліматичні зміни безпосередньо впливають на водний баланс малих річок. Додатково ситуацію погіршують забруднення у водозбірних басейнах та наслідки війни», – наголошує Максим Сорока.

У південно-східній частині колишнього Каховського водосховища частина водойм фактично втратила проточність і перетворилася на ізольовані водойми, що робить їх надзвичайно вразливими.

Повноцінно оцінити стан річок складно через обмежений доступ до багатьох територій. За словами експерта, дослідники змушені спиратися на попередні моніторингові місії, поодинокі проби води, супутникові знімки та фото й відео із соцмереж

Останні повноцінні дослідження проводилися влітку–восени минулого року.

Попри це, екологи фіксують тривожні сигнали. Зокрема, у 2025 році в рукавах річок Кушугум та Конка спостерігалися:

- сильна евтрофікація
- дефіцит кисню
- масові замори риби

Це свідчить про швидку деградацію екосистем у водоймах зі слабкою проточністю.

Окремою проблемою залишаються річки на тимчасово окупованих територіях. Повноцінні дослідження там востаннє проводили у 2022 році. Зараз екологи мають лише непрямі свідчення.

Зокрема, на річці Молочна минулого року фіксували значне обміління, критичне зниження рівня води, оголення старих гідроспоруд

Причинами називають кліматичні зміни та неконтрольоване використання водних ресурсів окупаційною владою.

Після падіння рівня води у 2023 році посилилися ерозійні процеси берегів, особливо на території колишнього водосховища. Це створює нові ризики для прибережних зон.

Через обмежені ресурси екологи шукають альтернативні способи укріплення берегів.

Так, восени 2025 року ГО «Екосенс» розпочала експеримент із висадження бузку як природного берегоукріплювача.

«Це спроба знайти практичне рішення, коли класичні інженерні методи недоступні», – пояснює експерт.

Через безпекову ситуацію масштабні роботи з відновлення поки неможливі. Тому головний акцент – на фіксації збитків і стратегічному плануванні.

«Без чіткого плану не буде швидкого відновлення. Наше завдання —– моніторинг, дослідження та підготовка рішень», — наголошує Максим Сорока.

Попри складні умови, вже є позитивні зрушення:

- відновлення державного моніторингу окремих водойм
- використання екологічних досліджень у стратегічному плануванні

Зокрема, відновлено спостереження за річкою Мокра Московка.