Авторизация
Кадр з дрона, на якому видно солдатів батальйону «Братство», які вибираються з водосховища.
Колишнє Каховське водосховище, яке після підриву російськими військами Каховської дамби у 2023 році перетворилося на густі зарості, нині стало складною ділянкою фронту на півдні України. У цій місцевості дрони не завжди можуть ефективно працювати через високу рослинність, тому українські та російські військові змушені діяти на близькій відстані. Про це йдеться у репортажі The New York Times, журналісти якого побували у Запоріжжі та навколишніх районах. Детальніше - «ЗаБор».
Колишнє водосховище перетворилося на поле бою
Каховське водосховище до знищення дамби було однією з найбільших водойм України. Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року вода відійшла, а територія колишнього дна почала заростати очеретом, чагарниками та вербами.
Тепер ці зарості стали частиною фронтової зони. За словами українських військових, через густу рослинність розвідувальні та ударні безпілотники мають обмежені можливості для спостереження. Людину, яка перебуває всього за кілька метрів, іноді неможливо побачити.
Командир батальйону «Братство» Олексій Середюк розповів журналістам The New York Times, що російські військові намагаються проникати в басейн колишнього водосховища. Їхньою метою, за його словами, є встановлення контролю над територією та створення можливості для подальшого просування до протилежного берега.
«Ми шукаємо їх, а вони шукають нас», — описав ситуацію командир операції з позивним Дівісія.
За словами військових, росіяни вже створили у заростях спостережні пости та місця для зосередження особового складу.
Російські війська намагаються просуватися через зарості
Військові, які працюють у цьому районі, заявляють, що росія перекинула до басейну колишнього водосховища сотні військовослужбовців.
Українські підрозділи, своєю чергою, проводять розвідувальні операції та намагаються виявляти російські позиції. Батальйон «Братство» повернувся до цього району ще взимку. Тоді військові пересувалися пішки через очерети та досліджували територію, щоб визначити можливі маршрути пересування російських підрозділів.
У грудні українські розвідники зіткнулися з російськими військовими на ділянці, яка раніше була островом. За даними батальйону, під час того бою чотирьох російських військових було вбито, ще двох взяли в полон.
Отримані під час таких операцій дані українські військові використовують для оцінки планів російської армії.
«Це територія піхоти»
Через особливості місцевості колишнє водосховище стало ділянкою, де значно більшу роль відіграє піхота.
Командир відділення з позивним Апач, який повернувся з двотижневої операції, розповів, що пересування в очереті нагадує бої перших місяців повномасштабного вторгнення.
«В очереті це як стара війна, як на початку повномасштабного вторгнення, прямий контакт», — розповів він.
За словами військових, густі зарості ускладнюють не лише виявлення противника, а й контроль за власними бійцями. Командир батальйону зазначив, що одного разу військовим довелося витратити три дні на пошуки одного зі своїх бійців.
Безпілотники при цьому продовжують використовувати — зокрема для підтримки підрозділів та доставки спорядження. Однак над густою рослинністю вони не завжди можуть забезпечити необхідний огляд.
Під час однієї з операцій командування навіть попросило бійців на короткий час вийти з-за дерев, щоб оператор дрона зміг побачити їх і проконтролювати пересування групи.
Українські військові двічі вступали в бій із росіянами
Під час однієї з операцій група «Братства» двічі зіткнулася з російськими військовими.
За словами Апача, першого разу українські бійці виявили кількох росіян у заростях. Один із них спробував узяти зброю, після чого стався бій. Іншого російського військового вдалося взяти в полон.
Полонений разом з українськими військовими протягом трьох днів пересувався через зарості до української бази.
Згодом українська група натрапила ще на двох російських військових. Під час зіткнення один із них загинув, іншому вдалося втекти.
Як зазначив Апач, через надзвичайно близьку дистанцію такі контакти є особливо небезпечними для обох сторін.
Запоріжжя залишається ключовою ціллю російської армії
У NYT зазначають, що бої в районі колишнього Каховського водосховища є частиною ширшої боротьби за Запорізький напрямок.
Запоріжжя — великий промисловий центр, який до початку повномасштабної війни мав близько 750 тисяч мешканців. Місто регулярно зазнає російських ударів.
За даними українських військових, минулого літа російські підрозділи наближалися приблизно на 20 миль — близько 32 кілометрів — до центру міста. Упродовж останніх місяців українським силам вдалося стримати просування російської армії.
Водночас українські військові очікують нових спроб наступу.
Командир «Братства» Олексій Середюк та офіцер із позивним Чорний розповіли журналістам, що за останні місяці зустрічали серед російських військових як досвідчених бійців, так і значну кількість новобранців.
За словами Чорного, частина російських військових здається в полон. Він пов'язує це, зокрема, з поширенням серед російських військовослужбовців інформації про поводження з полоненими в Україні.
«Моє питання: за що?»
За словами українських військових, у районі колишнього Каховського водосховища російські підрозділи намагаються залишатися непомітними, збирати інформацію та закріплюватися на місцевості.
Для українських військових це означає постійне протистояння на території, де сучасні технології не завжди дають перевагу. Густі зарості приховують пересування людей, ускладнюють спостереження та змушують підрозділи діяти значно ближче один до одного.
Командир «Братства» розповів журналістам, що спілкувався з російськими військовополоненими. Він заявив, що не хоче бачити загибель великої кількості людей на полі бою.
«Стільки чоловіків відправляють у бій, і вони гинуть, гинуть і гинуть. Моє питання: за що?» — сказав Середюк одному з полонених.
