Обстріл Запорізької АЕС
У ніч проти 4 березня 2022 року російські війська після обстрілів захопили Запорізьку атомну електростанція в Енергодарі. Вперше в історії діючий ядерний об’єкт опинився під контролем іноземних військових. За чотири роки окупації станція пережила блекаути, порушення стандартів безпеки та мілітаризацію території. Новопризначений Міністр енергетики України сьогодні пригадав перші дні окупації АЕС. Детальніше – "ЗаБор".
4 березня – 4 роки з дня, як РФ захопила Запорізьку АЕС.
На початку березня 2022 року російські війська увійшли до Енергодара попри спротив місцевих жителів. Увечері 3 березня о 23:28 до території станції під’їхала колона з десяти одиниць бронетехніки та двох танків.
Бій розпочався вночі 4 березня: українські сили застосували протитанкові ракети, у відповідь окупанти відкрили вогонь із гранатометів. Унаслідок обстрілів сталася пожежа за межами головного комплексу, яку ліквідували о 6:20. Безпосередньої загрози реакторам тоді вдалося уникнути, однак станція втратила 1,3 ГВт потужності.
В «Енергоатомі» повідомляли про загибель трьох українських військових, ще двоє були поранені. Один російський танк із екіпажем було знищено.
Президент Володимир Зеленський назвав атаку «ядерним терором» і закликав світ зупинити агресора. Президент США Джо Байден вимагав допустити пожежників до місця займання.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль згадував, що бачив окупацію в прямому ефірі через камери спостереження. Він повідомив про атаку генерального директора МАГАТЕ Рафаель Гроссі, сподіваючись на негайну реакцію міжнародних механізмів ядерної безпеки:
"Я зробив фото з трансляції та надіслав його Генеральному директору МАГАТЕ Рафаель Гроссі з повідомленням про атаку на ядерні блоки та необхідність негайної реакції. Ми були на зв’язку практично щогодини.
Ми сподівалися, що міжнародні механізми ядерної безпеки зможуть зупинити ескалацію. На жаль, цього не сталося".
Втім, уже 5 березня російські війська рушили у напрямку Південноукраїнська атомна електростанція, яка залишилася під контролем України завдяки ЗСУ.
Після захоплення станція перейшла під контроль російської держкорпорації Росатом.
За словами колишнього керівника «Енергоатома» Петра Котіна, близько трьох тисяч співробітників підписали контракти з російською компанією, приблизно дві тисячі виїхали за кордон, ще близько п’яти тисяч працюють на підконтрольній Україні території.
Міський голова Енергодара Дмитро Орлов повідомляв, що щонайменше 35 цивільних, серед яких 14 працівників ЗАЕС, незаконно утримуються окупантами.
У 2025 році російський регулятор Ростехнагляд оголосив про видачу ліцензії на експлуатацію енергоблока №2. Раніше аналогічні документи були оформлені для першого блоку та сховища відпрацьованого ядерного палива.
Українські експерти наголошують, що в умовах окупації дотримання всіх технічних регламентів є неможливим, а спроби перевести станцію в режим генерації можуть створити додаткові ризики.
За словами Рафаеля Гроссі, на станції порушено шість із семи базових принципів ядерної безпеки. Усі шість реакторів перебувають у стані «холодної зупинки» і наразі не можуть бути безпечно перезапущені.
Голова Держатомрегулювання України Олег Коріков повідомляв, що станцію неодноразово повністю знеструмлювали: лише минулого року таких випадків було чотири, а загалом за період окупації – десять. Під час блекаутів запускали резервні дизельні генератори.
Українські військові неодноразово фіксували присутність російської техніки на території станції – зокрема безпосередньо біля енергоблоків. Це є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Російські війська використовують територію ЗАЕС як майданчик для обстрілів Дніпропетровської області, зокрема Нікополя та навколишніх громад, а також для зберігання техніки й боєприпасів.
Чотири роки потому Запорізька атомна електростанція залишається найбільшим ядерним об’єктом у світі, що перебуває під військовою окупацією. Експерти наголошують: ситуація довкола станції залишається однією з найнебезпечніших точок ядерного ризику в Європі.