Запорізький військовий з позивним Біс пішов у ЗСУ з перших днів війни. Нині воює в складі 60-ї окремої механізованої бригади. На запитання, що найважче, відповідає – розуміти, що першим місцем куди ти підеш по завершені війни будуть кладовища. Докладніше – "ЗаБор".
Він — із Запоріжжя. До повномасштабного вторгнення займався будівництвом, був автомеханіком у Чехії, працював у запорізькому «МакДональдсі», А тепер — пілот дрона в лавах 60-ї окремої механізованої бригади ЗСУ з позивним — «
В лютому 2022 року у перші ж дні повномасштабної війни пішов до військкомату. Зізнається, що дуже приблизно уявляв, що саме робитиме на війні.
«Було прийняте рішення просто йти до військкомату і таким чином я поїхав спочатку у Кривий Ріг, а потім ми поїхали на Херсонський напрямок», - ділиться військовий.
Про особисте
На фронт «Біс» ішов, попри те, що його дівчина дуже переживала й відверто боялась відпускати воювати. Але порозуміння таки було досягнуто. Коли їй вдалося на короткий час повернутись до України, а «Біса» відпустили у коротку відпустку вони одружились. Просто в той самий день, коли зустрілись після тривалого розлучення.
Окрім того, військовий ділиться: до війни, як і багато хто, слухав російськомовну музику. Після 24 лютого — свої вподобання.
Чому став пілотом БпЛА?
Запорізький захисник зізнається: перший місяць на військовій службі йому довелось разом зі своїм підрозділом сидіти на території одного з заводів. Це наскучило. Тому, коли начальник штабу повідомив, що потрібні добровольці для роботи на дронах, - «Біс» довго не вагався. Разом з побратимом на позивний «Шева» висловив бажання опанувати справу, до якої раніше не мав жодного відношення.
«Начальник штабу дав нам дрон, сказав «Хлопці, – це дрон. Дрон, – це хлопці. Все. Розбирайтесь самі, що це воно, як воно». Ми навіть не знали як ті лапки розкладати на третьому «Мавіку». Хвилин, мабуть, 20 це робили, бо боялись його поламати», - зазначає військовий.
В перші дні роботу та управління дронами «Біс» вивчав по інтернету. Та вже за тиждень військовий виконував перше бойове завдання з розвідки.
Яким був перший виліт?
За словами військового, тонкощів в роботі з безпілотником більш ніж вистачає. Тому він постійно прагне вдосконалювати навички й ніколи не зупиняється на досягнутому. Про перший свій виліт зараз згадує більше з гумором. Але тоді було зовсім не до сміху
«Перший виліт – і зрозуміло, що ми не змогли розрахувати скільки треба батареї для повернення і дрон сідає в сіру зону біля ворога. Ну і страшно, що дадуть прочухана, тож ми втрьох йдемо захоплювати село, щоб повернути дрон. За півтори години таки знайшли дрон, забрали його та спітляли. Як виявилось, своєчасно. Бо як тільки відійшли – по тому місцю де були одразу ж полетіло», - ділиться військовий.
Що зараз?
Тривалий час «Біс» працював на дронах «Лелека». Зараз літає на легендарній «Фурії». Це безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії.
Військовий зазначає: тонкощів в роботі та управлінні безпілотниками більш ніж достатньо. Саме тому він готовий постійно вчитись.
За понад 3 роки війни український захисник бачив чимало. В тому числі й смерть побратимів.
Що є найстрашнішим?
На запитання, що найскладніше на війні «Біс» відповідає, - складно, коли працюєш з побратимом, і в якийсь момент він не повертається з позиції.
«Але найскладніше, що ти розумієш, що після війни перше місце куди ти підеш – по кладовищам. І це найгірше. Це саме те, що найбільш турбує. Для когось завершення війни, як для цивільних так і військових – це круто. Але пройде перша ейфорія, й підемо ми з побратимами по кладовищах. Буде якось так...»