Фіктивна медикиня, пошкоджений автобус і втручання Буданова – що сталося у Петропавлівській Борщагівці (фото, відео)

Вчора Петропавлівська Борщагівка Київської області стала центром уваги усієї України через заяви про нібито утримання великої кількості людей в заручниках і тортурах над ними.  Згодом почалися сутички. Перед будинком зібралися молодь. Сталися заворушення. Пошкодили поліцейські авто й автобус із військовими, лунали постріли. На місце приїхав голова Офісу президента Кирило Буданов. З'ясувалося, що у будівлі знаходилися 18 військовослужбовців і 4 з них (СЗЧ) і справді потрібна була медична допомога. Також встановили, що серед військових були і захисники Маріуполя та "Азовсталі".  Що відомо на зараз -  з'ясовував "ЗаБор".

Удень 2 листопада в соціальних мережах почали поширювати повідомлення про нібито незаконне утримання людей у приватному будинку в Петропавлівській Борщагівці під Києвом. За твердженнями авторів публікацій, озброєні чоловіки начебто тримали в будинку близько 40 людей, частина з яких могла бути побита, а медиків не допускали до постраждалих.

Інформація швидко поширилася в Telegram-каналах та інших соцмережах. Біля будинку почали збиратися місцеві жителі. За повідомленнями з місця подій, згодом там перебувало близько сотні людей.

Поштовхом до втручання поліції став виклик від працівників приватної швидкої допомоги. Вони повідомили правоохоронцям, що їм перешкоджають потрапити до громадянина, якому, ймовірно, потрібна медична допомога.

У поліції Київської області розповіли, що після прибуття на місце встановили: подія відбувається біля приватного будинку, де перебувають військовослужбовці одного з підрозділів Національної гвардії України. Поруч зібралися місцеві жителі.

Правоохоронці окремо спростували повідомлення про нібито незаконне утримання людей і загибель одного з них. Водночас на той момент усі обставини події ще з'ясовували.

Жінка у формі швидкої: що відомо про «медикиню»

Однією з центральних фігур історії стала жінка, яка приїхала до будинку в медичній формі та представлялася працівницею приватної швидкої допомоги.

На відео, які поширили в мережі, вона розповідала, що всередині перебувають приблизно 25–30 людей. Водночас жінка не могла підтвердити, чи є вони цивільними, чи військовослужбовцями, і заявляла, що самі люди нібито не розуміють свого статусу.

За її словами, медикам зрештою передали чотирьох чоловіків, один із яких перебував у тяжкому стані. Вона також розповідала про людей із серйозними травмами.

Однак журналісти «Слідства.Інфо» з'ясували, що жінка не мала підтвердженого стосунку до швидкої медичної допомоги, хоча представлялася її працівницею. За даними видання, вона називалася Валентиною Молодою.

Журналісти також звернули увагу на її зв'язок із компанією «Мед-престиж». За їхньою інформацією, клініка з такою назвою припинила роботу ще у 2023 році, а автомобіль швидкої, який прибув до будинку, продали у 2024 році. Таким чином, заявлений жінкою зв'язок із цією службою не підтвердився.

Крім того, медіа повідомляли про попередню активність Валентини Молодої в соцмережах і поширення нею проросійських наративів. У матеріалах також звернули увагу на її участь у поширенні інформації про події біля пункту Нацгвардії.

Водночас сам факт того, що жінка не мала підтвердженого статусу медикині, не дає підстав автоматично вважати всі її заяви неправдивими. Обставини її появи на місці та можливу роль у розгортанні конфлікту мають встановити правоохоронці.

Що відбувалося всередині будинку

Згодом командування Національної гвардії пояснило, що будинок не був місцем незаконного утримання цивільних. Його використовували як тимчасовий пункт дислокації військовослужбовців.

Командувач НГУ Олександр Півненко прибув на місце та заявив, що в будівлі перебували військові. За його словами, четверо з них потребували медичної допомоги. Це були військовослужбовці, які раніше самовільно залишили військові частини, але згодом були затримані та повернуті до підрозділів.

«Чотирьох військовослужбовців ми відправили, які потребують медичної допомоги. Це військовослужбовці, які були після СЗЧ спіймані і повернуті в підрозділи», — заявив Півненко.

Інші чоловіки, за його словами, також були військовослужбовцями Національної гвардії.

Пізніше командувач уточнив, що загалом у будинку перебували 18 військових. Він запевнив, що вони спілкувалися нормально та перебували в належному стані.

Чотирьох чоловіків, які потребували допомоги, доправили до медичного центру Нацгвардії.

Серед військових були захисники Маріуполя та «Азовсталі», які пройшли полон

Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що в пункті перебували не лише мобілізовані військовослужбовці. Серед них були також військові, які захищали Маріуполь та «Азовсталь», пройшли російський полон і після повернення продовжили службу.

За словами Решетилової, зараз перевіряють, чи були порушення щодо різних категорій військовослужбовців, які перебували в пункті. Зокрема, йдеться про тих, хто повернувся після самовільного залишення частини, новобранців, а також про те, чи належним чином було організовано проходження ними військової служби.

Таким чином, перевірка стосується не лише обставин конфлікту та стану чотирьох військових, яких доправили до медичного закладу, а й загальних умов перебування людей у пункті.

Що це за пункт і чому там перебували мобілізовані

За поясненням Олександра Півненка, будинок використовували як тимчасовий пункт розміщення військовослужбовців. Туди прибували мобілізовані, проходили оформлення документів і необхідні перевірки.

Після формування підрозділів військових направляли до навчальних центрів на 58 днів. Далі передбачене ще двотижневе бойове злагодження, після чого їх мають відправляти до військових частин для виконання бойових завдань.

Командувач пояснив, що через повномасштабну війну чисельність українського війська значно зросла. Якщо до вторгнення армія налічувала близько 200 тисяч військовослужбовців, то зараз, за його словами, йдеться приблизно про мільйон. Через це створити постійні офіційні місця дислокації для всіх підрозділів фізично складно.

Півненко також уточнив, що пункт належить до 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Він спростував причетність до цієї історії підрозділу «Хартія».

Окремо командувач пояснив, чому у військовослужбовців могли забирати телефони. За його словами, це роблять із міркувань безпеки, щоб не допустити витоку інформації про місце перебування особового складу та не наражати пункт дислокації на ризик російського ракетного удару.

Водночас Півненко заявив, що сам пункт може стати ціллю російської атаки, тому його необхідно якнайшвидше перенести в безпечніше місце.

Що відомо про 14-річного хлопця

Окремою частиною історії стало відео з 14-річним підлітком, якого ввечері вивели з території будинку. Під час перебування на місці Кирило Буданов поговорив із хлопцем, якого, за попередніми повідомленнями, могли побити.

Однак згодом у мережі з'явилися додаткові подробиці його появи на території пункту. За поширеною інформацією, підліток заліз на паркан, кидав каміння в бік будинку та правоохоронців, а потім упав на територію двору. Також повідомляється, що його могли збити з паркану лопатою.

На відеозаписах чути, як хлопець кричить на людей за огорожею та погрожує їм. Серед фраз, які йому приписують, — «Тебе мій батя…», «Вам всім пиздець» та образи на адресу присутніх.

Водночас обставини контакту підлітка з людьми на території будинку, зокрема повідомлення про удар лопатою, потребують перевірки. Саме по собі відео з його поведінкою на паркані не встановлює, чи застосовували до нього силу та за яких обставин він опинився у дворі.

Кирило Буданов заявив, що якщо факт побиття дитини підтвердиться, винні мають бути покарані. Він також наголосив, що можливі неправомірні дії щодо військових не можуть бути виправдані їхнім статусом або тим, що частина з них раніше перебувала у СЗЧ.

Сутички, пошкоджені автомобілі та постріли

Попри пояснення командування, напруга біля будинку не спадала. Частина присутніх вимагала допустити їх усередину та перевірити умови перебування військових.

За повідомленнями з місця подій, люди намагалися потрапити на територію будинку, пошкоджували ворота, кидали каміння у вікна, використовували димові шашки та петарди. Під час протистояння застосовували газ та вогнегасники, а на відео з місця було чути постріли.

Згодом конфлікт переріс у масштабні сутички. Учасники натовпу пошкодили службові автомобілі поліції та автобус, у якому перебували військовослужбовці, виведені з будинку. За повідомленнями медіа, автобус намагалися перевернути, через що він тривалий час не міг залишити територію.

Правоохоронці застосовували сльозогінний газ. На оприлюднених відео також видно, як окремі учасники конфлікту нападають на поліцейських, лаються та пошкоджують транспорт.

До будинку приїхав Кирило Буданов

Пізно ввечері на місце конфлікту прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він намагався заспокоїти людей і закликав їх не перешкоджати роботі правоохоронців та виїзду автобуса з військовими.

Буданов заявив, що бере ситуацію під особистий контроль. Він також провів активістів усередину будинку, щоб показати, хто там перебуває.

Під час перебування голови ОП на місці з будинку вивели 14-річного хлопця, якого нібито побили. Підлітка загорнули в термоковдру. Буданов особисто поговорив із ним і зателефонував його сестрі, щоб вона забрала хлопця.

Водночас раніше в мережі з'явилося відео, на якому цей підліток перелазить через паркан, кидається цеглою та погрожує правоохоронцям. Пізніше поширили й інші подробиці, за якими він упав на територію будинку після того, як його могли збити з огорожі лопатою. Ці обставини ще мають бути встановлені.

Буданов закликав присутніх дати можливість автобусу з військовими виїхати. Він навіть допоміг відштовхнути пошкоджений поліцейський автомобіль, який заважав руху автобуса.

Однак сутички продовжилися. На відео видно, як у бік Буданова розпилюють газ, а сам він чує на свою адресу нецензурну лайку. Попри його присутність, натовп продовжував пошкоджувати транспорт і перешкоджати виїзду військових.

Ближче до 23:00 Буданов залишив місце подій. Він зазначив, що ситуація не виглядала як звичайний спонтанний протест. Люди остаточно розійшлися близько опівночі.

Що заявив 1-й корпус «Азов»

Після поширення повідомлень про нібито катування військових 1-й корпус НГУ «Азов» оприлюднив окрему заяву.

У корпусі підтвердили, що будинок був тимчасовим пунктом дислокації військової частини 3121 Національної гвардії України, яка належить до 1-го корпусу «Азов».

Там повідомили, що четверо військовослужбовців, затриманих після самовільного залишення частини, мали травми, тому їх направили до госпіталю для обстеження.

У корпусі заявили, що командування Нацгвардії разом із правоохоронними органами контролює розслідування. Якщо буде встановлено факт незаконних насильницьких дій на території військового містечка, винні мають понести відповідальність.

Командувач Нацгвардії також наголосив, що бойові корпуси постійно перебувають на фронті та зазнають втрат, тому потребують поповнення особового складу. За його словами, без мобілізованих військовослужбовців неможливо забезпечити ротацію бійців, які воюють уже кілька років.

Реакція поліції та військового омбудсмана

У поліції Київської області повідомили, що на місці працювали керівництво обласного управління та командування Національної гвардії. Правоохоронці наголосили, що інформація про незаконне утримання людей і загибель громадянина не відповідає дійсності.

Офіс військового омбудсмана призначив перевірку. Ольга Решетилова повідомила, що всі військовослужбовці перебувають у безпеці та отримують необхідну медичну допомогу.

Окремо омбудсманка наголосила, що перевірка має охопити умови перебування різних категорій військових. Зокрема, з'ясовуватимуть, чи були порушення щодо тих, хто повернувся після СЗЧ, новобранців, а також військовослужбовців, які пройшли полон після оборони Маріуполя та «Азовсталі».

За її словами, потрібно також встановити, чи правильно було організовано проходження військової служби в цьому пункті.

ДБР відкрило кримінальне провадження

Державне бюро розслідувань повідомило про початок кримінального провадження за фактом подій у Петропавлівській Борщагівці.

Провадження відкрили за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.

Слідчі перевірятимуть законність дій усіх причетних осіб. Зокрема, встановлюватимуть обставини та умови перебування військовослужбовців у будинку, перевірятимуть повідомлення про можливе застосування до них примусу, а також з'ясовуватимуть причини та перебіг конфлікту.

У Бюро зазначили, що навколо події поширюється багато повідомлень із різними, подекуди суперечливими версіями. Частина тверджень наразі не має належного підтвердження.

Денисенко: суспільство дедалі більше розділяється на політичні «бульбашки»

Події у Петропавлівській Борщагівці прокоментував керівник аналітичного центру «Ділова столиця», колишній народний депутат Вадим Денисенко. У своїй колонці він запропонував розглядати інцидент не лише як конфлікт біля військового об'єкта, а і як прояв глибших проблем українського суспільства.

На думку Денисенка, однією з головних проблем країни є відсутність політичних сил, здатних формувати спільний загальнонаціональний порядок денний. Він вважає, що зараз це роблять переважно дві інституції: антикорупційні структури та президент, тоді як інші політичні й квазіполітичні сили працюють переважно зі своєю аудиторією.

Таке становище, за його оцінкою, призводить до сегментації суспільства. Політичні групи формують власну ідентичність через протиставлення іншим, що посилює ворожнечу між ними.

Денисенко також згадав про суспільний консенсус, який сформувався після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді, на його думку, більшість українців поділяла спільне розуміння того, що є прийнятним, а що — ні. Однак протягом останнього року цей негласний договір поступово слабшає.

Окремо він звернув увагу на недовіру до державних інституцій, зокрема до системи мобілізації. Серед причин Денисенко назвав корупцію в ТЦК, історії з фіктивними медичними довідками та відсутність відчутних результатів реформ.

На його думку, це формує у частини людей відчуття безкарності. Він також згадав про поширення інформації про «будинок тортур» і роль блогерів у розкручуванні таких історій.

Денисенко вважає, що українці мають зберегти спільне розуміння відповідальності перед державою, а для цього потрібен загальнонаціональний діалог. Водночас він наголосив, що всі винні у подіях у Петропавлівській Борщагівці мають бути покарані після встановлення їхньої відповідальності.

Що наразі відомо і що ще мають з'ясувати

Станом на 3 листопада відомо, що будинок у Петропавлівській Борщагівці використовували як тимчасовий пункт розміщення військовослужбовців Нацгвардії, пов'язаний із 1-м корпусом «Азов». За словами командування, там перебували 18 військових. Серед них були мобілізовані, військовослужбовці, які повернулися після СЗЧ, а також захисники Маріуполя та «Азовсталі», які пройшли полон і продовжили службу.

Четверо військових потребували медичної допомоги. Військова омбудсманка призначила перевірку, яка має встановити, чи не порушували їхні права та чи належно було організовано проходження служби.

Що відомо про 14-річного хлопця

Окремою частиною історії стало відео з 14-річним підлітком, якого ввечері вивели з території будинку. Під час перебування на місці Кирило Буданов поговорив із хлопцем, якого, за попередніми повідомленнями, могли побити.

Згодом у мережі з'явилися додаткові подробиці його появи на території пункту. За поширеною інформацією, підліток заліз на паркан, кидав каміння, а потім упав на територію двору. Також стверджується, що перед падінням його могли збити з огорожі лопатою. Ці обставини потребують перевірки.

На відеозаписах чути, як хлопець агресивно звертається до людей за парканом і погрожує їм. Зокрема, він кричить: «Тобі мій батя є*ало знесе!», «Вам нах*й всім п*здець, у*бки!», а також ображає одного з присутніх: «А ну, свиня, на мене подивись! Подивився на мене, у*бок…».

Водночас ці записи не дають повної картини того, що відбулося до та після падіння хлопця. Зокрема, необхідно встановити, чи справді його збили з паркану лопатою, хто саме це зробив і за яких обставин.

Кирило Буданов заявив, що якщо факт побиття дитини підтвердиться, винні мають бути покарані. Він також наголосив, що можливі неправомірні дії щодо військових не можуть бути виправдані їхнім статусом або тим, що частина з них раніше перебувала у СЗЧ.

Що розповіла про побачене нардепка Анна Скороход

Народна депутатка Анна Скороход також приїжджала до будівлі, де перебували військовослужбовці. За її словами, вона особисто оглянула приміщення та поспілкувалася з 14-річним хлопцем, який опинився всередині території.

Скороход розповіла, що підліток спочатку був схвильований, однак під час розмови заспокоївся. За її словами, видимих тілесних ушкоджень у нього не було, а інформація про те, що його нібито побили або щось зламали, не підтвердилася. Додзвонитися до рідних хлопця спочатку не вдавалося через розряджений телефон. Йому зарядили пристрій, зв'язалися з близькими, після чого за ним приїхали рідні.

«Я сіла поруч із ним. Ми нормально поговорили, він заспокоївся. У нього нічого не зламано, його ніхто не бив. Він абсолютно цілий», — заявила нардепка.

Також Скороход стверджує, що оглянула всю будівлю — від підвалу до верхніх поверхів. За її словами, вона не побачила слідів крові чи приміщень, які могли б використовуватися як катівні. Усе побачене, як зазначила депутатка, вона зафіксувала на камеру.

Окремо Скороход прокоментувала інформацію про нібито загиблих. Вона наголосила, що під час її перебування на місці жодних смертей не було. Також депутатка пояснила, що будівля використовувалася як розподільчий пункт на базовій загальновійськовій підготовці.

Водночас вона поставила під сумнів доцільність розміщення військових у таких місцях. На її думку, особовий склад потрібно максимально убезпечувати, зокрема облаштовувати належні укриття. Однак Скороход зауважила, що в умовах війни військові об'єкти намагаються приховувати, а розміщення особового складу в цивільній забудові може бути одним зі способів маскування. Вона також згадала про випадки, коли через недбалість і некомпетентність відповідальних осіб виникали трагедії, зокрема пов'язані з відсутністю зв'язку з військовослужбовцями.

Що заявив Генеральний штаб ЗСУ

Після подій у Петропавлівській Борщагівці свою позицію оприлюднив Генеральний штаб Збройних сил України. Там наголосили, що військовослужбовці мають право на повагу, гідне ставлення та захист від погроз і насильства незалежно від обставин проходження служби.

У Генштабі підкреслили, що повага до військових не має залежати від того, чи бездоганно вони виконували свої обов'язки. Водночас усі можливі порушення з боку військовослужбовців повинні розслідуватися, а відповідальність конкретних осіб має визначатися на підставі встановлених фактів, а не публічних звинувачень чи емоцій.

Обставини інциденту наразі перевіряють кілька державних структур. Кримінальне провадження розпочало Державне бюро розслідувань, Національна гвардія та Міністерство внутрішніх справ призначили службові перевірки. До з'ясування обставин також долучилися Офіс військового омбудсмана та Служба безпеки України.

Окремо Генштаб звернув увагу на неприпустимість самосуду, погроз військовим і перешкоджання їхній законній діяльності. Там зазначили, що право громадян вимагати дотримання закону не виправдовує дій, які можуть створювати небезпеку для військовослужбовців.

У заяві також нагадали, що повернення до служби після самовільного залишення військової частини та залучення новобранців мають відбуватися відповідно до законодавства й із дотриманням людської гідності. Водночас саме самовільне залишення частини передбачає встановлену законом відповідальність.

Ще один акцент Генштаб зробив на безпеці військових об'єктів. Оприлюднення інформації про місця перебування особового складу може допомогти російським військам встановити їхнє розташування та створити загрозу життю людей. У відомстві нагадали, що поширення таких відомостей за певних обставин може підпадати під дію статті 114-2 Кримінального кодексу України.

У Генштабі також застерегли від використання окремих інцидентів для дискредитації всього війська. Там зазначили, що Росія намагається використовувати внутрішні конфлікти для підриву довіри до Сил оборони, тому закликали не поширювати неперевірені звинувачення та не підміняти розслідування публічними вироками.

Водночас у відомстві наголосили: закон має бути обов'язковим для всіх. Держава повинна однаково принципово реагувати як на можливі порушення з боку військових, так і на протиправні дії, погрози та безпідставні звинувачення щодо них.

За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, жінку, яка першою приїхала до будинку на автомобілі швидкої допомоги, затримали. Як повідомив Буданов, вона придбала цей автомобіль, а за три доби до інциденту разом із водієм швидкої проводила розвідку об'єкта. З якою метою вони це робили, наразі невідомо. Також він зазначив, що всі, кому була потрібна медична допомога, перебувають у лікарні, тоді як більшість людей, які знаходилися в будинку, її не потребували.

Водночас залишаються питання, на які мають відповісти перевірки та слідство: у яких умовах перебували військовослужбовці, чи застосовували до них примус, чому виникла ситуація з доступом медиків, хто організовував і координував дії натовпу та чи були порушення з боку військових або правоохоронців.

Окремо мають встановити обставини появи на місці жінки, яка представлялася медикинею, та перевірити поширені нею твердження. Також правоохоронці повинні надати оцінку діям людей, які пошкоджували поліцейські автомобілі, автобус і нападали на правоохоронців.

Необхідно з'ясувати й обставини травмування 14-річного хлопця: як він опинився на території пункту, чи справді його збили з паркану лопатою та чи застосовували до нього силу.

Саме результати перевірок і розслідування мають показати, що насправді відбулося у Петропавлівській Борщагівці та хто нестиме відповідальність за цей конфлікт.