Авторизация
Колаж: операція "Карфаген" та співробітники НАБУ
НАБУ і САП продовжують розслідувати масштабну справу «Карфаген», у межах якої викрили злочинні організації з учасниками серед високопосадовців правоохоронних органів. За версією слідства, вони отримували хабарі за прикриття шахрайських колцентрів, наркоторгівлі та інших незаконних бізнесів. Також слідчі заявляють про викрадення людей, напади, погрози журналістам і відмивання десятків мільйонів гривень. Детальніше – "ЗаБор".
Нагадаємо, що Генпрокурор Кравченко, після скандальної справи "Карфаген" і заяви на звільнення, підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Що відомо про нову злочинну організацію
4 листопада НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття нової злочинної організації в межах операції «Карфаген». За даними слідства, до неї входили щонайменше 12 людей, серед яких — чинні високопосадовці СБУ, Національної поліції, представники Офісу генерального прокурора та кримінального середовища.
Слідство вважає, що учасники організації систематично передавали хабарі правоохоронцям, щоб ті не втручалися в роботу незаконного бізнесу. Йдеться про шахрайські колцентри, які ошукували українців та іноземців, продаж наркотиків, виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.
Крім того, антикорупційні органи заявляють про причетність фігурантів до викрадень людей, катувань, вимагання грошей, нападів та завдання тілесних ушкоджень.
У відео НАБУ і САП учасників організації позначають умовними іменами. За версією слідства, її засновником і керівником був чоловік на прізвисько «Кримінал». Джерела «Української правди» у правоохоронних органах пов'язують це ім'я з Андрієм Осіповим, якого затримали раніше.
Ще одним ключовим учасником називають «Мексиканця» — керівника наркокартелю «Хімпром». За даними антикорупційних органів, після початку повномасштабного вторгнення він продовжив діяльність в Україні та за кордоном.
У матеріалах розслідування також фігурують «Боксер» і «Паша», яких слідство називає виконавцями доручень «Кримінала».
Серед правоохоронців фігурують:
«Прайс» — один із керівників Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. За версією слідства, він відповідав за прикриття колцентрів з боку поліції.
«Консультант» — поліцейський, якого слідство пов'язує із забезпеченням безпеки та координацією окремих напрямів діяльності організації.
«Акім» — генерал-майор СБУ, який, за даними НАБУ і САП, допомагав фігурантам уникати уваги інших співробітників спецслужби.
Як працювала схема з шахрайськими колцентрами
За даними НАБУ і САП, учасники організації координували роботу щонайменше 52 шахрайських колцентрів. У цих офісах працювали близько 2700 людей, які телефонували громадянам України та інших країн і виманювали в них гроші.
За безперешкодну роботу одного колцентру щомісяця платили 7 тисяч доларів. Схема передбачала чіткий порядок розрахунків: на початку місяця організатори передавали адреси офісів та їхні ідентифікатори, а до 5 числа гроші надходили криптовалютою на визначений гаманець.
Адреси колцентрів, які сплачували за прикриття, зберігали в централізованому переліку. Це, за версією слідства, дозволяло контролювати систему та не допускати самостійних дій правоохоронців щодо таких офісів.
Наприкінці липня 2026 року, після доручення активізувати боротьбу з шахрайськими колцентрами, учасників організації, за даними слідства, попередили про можливі перевірки. Їм радили тимчасово припинити роботу, змінити адреси, залишити відомі приміщення та видалити листування.
Магазини U420 та погрози журналістам
Ще одним напрямом діяльності угруповання слідство називає мережу магазинів U420. За версією НАБУ і САП, бізнес належав «Мексиканцю», а «Кримінал» мав у ньому частку та отримував відсоток від обороту.
Фігуранти, як стверджують антикорупційні органи, намагалися вплинути на рішення щодо заборони речовин, які використовували у продукції магазинів. Для цього обговорювали підкуп посадовців та залучення людей, які могли впливати на рішення на державному рівні.
Однак реалізувати цей план не вдалося. У НАБУ і САП пов'язують це, зокрема, з підготовкою журналістського розслідування Bihus.Info.
На оприлюднених записах фігуранти також обговорюють можливість тиску на журналістів та громадських активістів. Зокрема, людина, позначена як «Мексиканець», пропонує облити когось кислотою або побити молотками.
«Чё на твой взгляд менее резонансно будет, молотки или кислота?» — йдеться в одному з оприлюднених фрагментів розмови.
За даними слідства, учасників організації також заздалегідь попереджали про заплановані обшуки в магазинах. У розмовах вони обговорювали, як обмежити вилучення товару та не допустити оголошення підозр працівникам.
Підроблені євро, викрадення та напади
За даними НАБУ і САП, протягом 2026 року учасники організації налагодили виробництво підроблених євро. Для цього облаштували спеціальний цех із друкарським обладнанням та голографічними матрицями.
До цього напряму слідство відносить «Кримінала», «Пашу» та поліцейського «Консультанта».
Також антикорупційні органи заявляють про причетність учасників угруповання до викрадень людей, катувань, вимагання грошей та спланованих нападів. Серед інших напрямів незаконної діяльності називають виробництво контрафактних цигарок.
За версією слідства, «Консультант», який працював заступником начальника відділу управління карного розшуку Київщини, допомагав прикривати виконавців злочинів.
Яку роль у схемі відводять посадовцям СБУ
Окрему увагу в розслідуванні приділяють зв'язкам організації в Службі безпеки України.
За версією слідства, генерал-майор СБУ з позивним «Акім» знав про діяльність «Кримінала» та допомагав йому вирішувати питання не лише в спецслужбі, а й в інших правоохоронних органах.
Завдяки цим контактам учасники організації, як стверджують антикорупційні органи, отримували службову інформацію, відомості з державних баз даних та матеріали кримінальних проваджень.
НАБУ і САП також заявили про причетність учасників угруповання до спроб позбавити антикорупційні органи незалежності влітку 2025 року.
Що відомо про фігурантів у Нацполіції
У межах розслідування також фігурують керівники та працівники Національної поліції.
Зокрема, у матеріалах справи йдеться про керівника одного з підрозділів Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції з позивним «Прайс». За даними слідства, він забезпечував поліцейське прикриття колцентрів.
За інформацією, озвученою прокурором САП під час судового засідання, йдеться про Ценова. За версією обвинувачення, не пізніше 5 січня 2026 року Андрій Осіпов залучив його до злочинної організації.
Прокурор заявив, що з січня до кінця липня між ними відбувалася активна комунікація. Осіпов передавав перелік адрес колцентрів із даними про їхнє розташування, кількість працівників та площу приміщень. Натомість, за версією слідства, представники Департаменту стратегічних розслідувань мали забезпечувати, щоб за цими адресами не проводили обшуки та інші слідчі дії.
У лютому 2026 року Ценов, за даними обвинувачення, надсилав адреси колцентрів у різних містах України, зокрема в Києві та Одесі, а також реквізити криптогаманця для переказу коштів.
Ценова підозрюють у трьох особливо тяжких злочинах. Прокурор САП просив суд відправити його під варту з альтернативою застави у 20 млн грн. Захист наполягав на домашньому арешті або заставі у 998 тисяч гривень.
Під час обшуку на робочому місці посадовця вилучили 45 тисяч доларів. За словами прокурора, Ценов відмовився співпрацювати зі слідством та називати пароль від телефону. Сторона захисту заперечувала, що він перешкоджав слідчим діям.
Окрема частина операції: підозри посадовцям Офісу генпрокурора
Ще один напрям справи «Карфаген» стосується посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви та його ймовірних спільників.
За даними НАБУ і САП, у середині 2025 року Кропива створив та очолив злочинну організацію, яка систематично отримувала гроші від шахрайських колцентрів за безперешкодну роботу. Слідство також підозрює учасників цієї групи у легалізації понад 89,9 млн грн, отриманих злочинним шляхом.
На записах НАБУ Кропива фігурує під псевдонімом «Канцлер». Він обіймав посаду заступника начальника департаменту Офісу генерального прокурора.
Серед інших підозрюваних у цій частині справи:
Єлизавета Івахненко («Муза») — близька особа Кропиви, яку підозрюють у легалізації незаконно отриманих коштів.
Сергій Куций («Камрад») — водій Кропиви, якого також підозрюють у відмиванні грошей.
Олександр Дидич — адвокат, підозрюваний у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.
Іван Тимошенко — колишній керівник Департаменту інформаційних технологій Офісу генерального прокурора.
За версією слідства, ця група збирала гроші з колцентрів, які ошукували громадян України та країн Європейського Союзу. Тим, хто відмовлявся платити, створювали проблеми: проводили показові обшуки та інші слідчі дії, щоб змусити їх підкоритися.
Як легалізовували майже 90 мільйонів гривень
За даними слідства, загалом учасники цієї організації легалізували понад 89,9 млн грн. Із них 41,7 млн грн, за версією обвинувачення, Кропива отримав під час роботи в Офісі генпрокурора, а ще 48,2 млн грн — у період роботи заступником голови Одеської обласної військової адміністрації.
Гроші та майно, як стверджують слідчі, приховували кількома способами:
- понад 20 млн грн спрямували на придбання нерухомості, дорогих годинників, ювелірних виробів та іншого майна;
- близько 12 млн грн оформили на підставних осіб. Серед активів — апартаменти в комплексі Glacier у Буковелі, які, за даними слідства, переписали на дружину водія Куцого;
- близько 10 млн грн розмістили на рахунках родичів, зокрема матері Івахненко, під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності.
Також фігуранти, за даними слідства, обговорювали способи пояснити походження грошей. Серед варіантів були вигадана історія про заощадження батьків Івахненко, нібито вивезені з Росії, використання криптовалюти та перекази через компанію, зареєстровану у США.
Окрім цього, Кропиву підозрюють у впливі на кадрові призначення в обласних прокуратурах та Державній податковій службі. За версією слідства, він також використовував службові відрядження за кордон для особистого відпочинку.
Після обшуків НАБУ та появи журналістських розслідувань учасники групи, як стверджують слідчі, намагалися приховати сліди: видаляли листування та фотографії, чистили телефони, готували свідків до допитів і намагалися терміново переоформити або продати майно.
Що кажуть підозрювані та їхні адвокати
Під час судових засідань сторона обвинувачення наполягала, що підозрювані можуть переховуватися від слідства, знищувати докази та тиснути на свідків. Серед аргументів прокурорів — закордонні паспорти, зв'язки фігурантів у державних органах та обставини затримання Івахненко у Львові.
Захист, своєю чергою, назвав підозри необґрунтованими. Адвокати заявляли, що у справі немає достатніх доказів існування злочинної організації, а також звертали увагу, що підозрюваним не інкримінують одержання неправомірної вигоди за статтею 368 Кримінального кодексу.
Сам Кропива вини не визнав. Він заявив, що оприлюднені записи містять фрази, вирвані з контексту, та назвав їх жартами й особливостями одеського лексикону. Також він заперечив намір утекти та заявив про готовність внести заставу у 2 млн грн.
Івахненко також заперечила свою причетність до злочинної організації. За її словами, вона не знала про її існування, а у Львові чекала на потяг до Одеси.
Які запобіжні заходи обрали фігурантам
У вересні 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи фігурантам частини справи, пов'язаної з Кропивою:
Сергію Кропиві — тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн;
Єлизаветі Івахненко — тримання під вартою із заставою 20 млн грн;
Сергію Куцому — тримання під вартою із заставою 3 млн грн;
Олександру Дидичу — тримання під вартою із заставою 15 млн грн.
Апеляційна палата ВАКС у вересні залишила без змін запобіжні заходи для Кропиви, Івахненко та Дидича.
22 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру ще одному фігуранту цієї частини розслідування — колишньому керівнику Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора Івану Тимошенку.
За даними слідства, він відповідав за передавання хабарів готівкою та криптовалютою через підлеглих і підставних кур'єрів, облік тих, хто сплачував гроші, та приховування слідів переказів.
Того ж дня ВАКС відправив Тимошенка під варту з альтернативою застави у 8 млн грн. Прокурори просили встановити заставу у 100 млн грн.
Що передувало розслідуванню
4 листопада джерела «Української правди» повідомили про обшуки в керівників підрозділів СБУ. Зокрема, йшлося про начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Антона Кравчука та першого заступника начальника Головного управління «Д» Департаменту захисту національної державності СБУ Олександра Ковальчука.
СБУ підтвердила проведення слідчих дій щодо своїх співробітників та заявила, що сприяє антикорупційним органам.
Також 4 листопада НАБУ затримало першого заступника начальника департаменту захисту національної державності СБУ генерала Сергія Дуку. Наступного дня НАБУ і САП повідомили про підозри високопосадовцям Нацполіції, керівнику підрозділу СБУ та іншим фігурантам.
До того ж, стало відомо, що генерал СБУ Сергій Дука розбивав телефони сокирою, поки озброєні люди не пускали детективів НАБУ. Про це повідомив прокурор САП.
За його словами, детективам перешкоджали близько 2 годин. За цей час Дука, за версією обвинувачення, знищив свої мобільні телефони. ДБР розслідує обставини перешкоджання обшуку.
САП просить Вищий антикорупційний суд взяти Дуку під варту у справі «Карфаген» із заставою 100 млн грн.
На тлі розслідування Нацполіція відсторонила від виконання обов'язків фігурантів, які проходять у справі. Тимчасовий виконувач обов'язків голови СБУ Олександр Поклад також звільнив із посад двох співробітників спецслужби, які фігурують у розслідуванні.
Досудове розслідування триває. Усі згадані особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
