Авторизация
Закон «Про публічні закупівлі» (частина 5 статті 18) чітко визначає: якщо ви вважаєте, що ваші права порушено, ви повинні це довести. Скаржник зобов'язаний надати вичерпний перелік документів (найчастіше у форматі PDF), які підтверджують факти порушень. Якщо доказів немає, Комісія має повне право залишити скаргу без розгляду.
На перший погляд може здатися, що весь тягар доказування лежить виключно на плечах учасника, створюючи для замовника своєрідну «презумпцію невинуватості». Однак це не зовсім так. Процес оскарження — це змагання аргументів. Щоб захистити своє рішення чи умови тендерної документації, замовник також мусить активно спростовувати закиди скаржника. Оскільки цей процес вимагає глибокого розуміння юридичних тонкощів, професійний супровід скарг в Антимонопольному комітеті
часто стає вирішальним фактором для успішного захисту інтересів.
Роль органу оскарження та запити на інформацію
Згідно з абзацом 5 частини 16 статті 18 Закону, Комісія не є пасивним спостерігачем. Вона має право запитувати у замовників додаткові матеріали та документи в електронному вигляді.
Зазвичай такі вимоги озвучуються безпосередньо в рішенні про прийняття скарги до розгляду. Класичний приклад із практики оскарження технічних вимог: АМКУ часто вимагає від замовника довести, що прописаним характеристикам відповідає продукція щонайменше двох різних виробників. Для цього замовнику необхідно надати порівняльні таблиці та документальні підтвердження.
Строки та обов’язки сторін
Пункт 66 Особливостей (постанова КМУ № 1178) встановлює жорсткі дедлайни: замовник має оприлюднити запитані документи в системі протягом двох робочих днів після отримання запиту, але обов'язково — не пізніше дня, що передує засіданню.
При цьому закон дозволяє обом сторонам (абзац 7 частини 16 статті 18) проявляти ініціативу та самостійно долучати будь-які матеріали, які можуть посилити їхню позицію. Тобто належне доказування — це обов’язок не лише того, хто скаржиться, а й того, хто проводить тендер.
Практичний кейс: чому якість документів важливіша за їх наявність
Яскравим прикладом є рішення АМКУ № 16764-р/пк-пз від 10.11.2025 (ідентифікатор закупівлі UA-2025-09-25-009119-a). Предметом закупівлі було комп’ютерне обладнання (моноблоки з периферією). Скаржник заявив, що технічні вимоги виписані під конкретного бренду, що унеможливлює конкуренцію.
Прийнявши скаргу, Комісія зобов'язала замовника надати докази (порівняльну таблицю та документи), які б підтверджували, що вимогам відповідає продукція мінімум двох виробників.
Як відреагував замовник? У систему було завантажено:
Вердикт Комісії Надані докази було визнано неналежними. Документи не змогли підтвердити, що на ринку є продукція двох виробників, яка відповідає тендерній документації. АМКУ дійшов висновку, що взяти участь у торгах фактично можна лише з товаром одного бренду, що є дискримінацією. Замовника зобов'язали внести зміни до умов закупівлі.
Висновок
У процесі оскарження перемагають не красиві юридичні формулювання, а конкретні, належним чином оформлені докази. Скаржник має чітко обґрунтувати порушення, а замовник — надати якісне спростування. Формальний підхід до підготовки документів (наприклад, надання файлів іноземною мовою без перекладу або не від першоджерела) трактується не на користь сторони, яка їх надала, і веде до програшу.
