Авторизация
Найбільший будинок дитини отримував 300 млн грн за відсутності вихованців у місті
Найбільший український будинок дитини Сонечко у Запоріжжі вивіз усіх своїх вихованців на початку повномасштабного вторгнення на Львівщину, але заклад ще понад три роки продовжував отримувати фінансування й виплачувати зарплати та премії персоналу. Загалом утримання установи без дітей обійшлося державі у понад 230 млн грн, з яких майже 212 млн спрямували на виплати працівникам, більшість із яких офіційно перебували у «простої». Детальніше – "ЗаБор".
У найбільшому в Україні будинку дитини «Сонечко», що розташований у Запоріжжі, мешкали малюки від кількох місяців до шести років. Після початку повномасштабного вторгення, дітей евакуювали не одразу. У закладі не було укриття, але керівництво сподівалося перечекати. Лише у середині березня вихованців почали вивозити евакуаційними потягами на Львівщину.
Педіатриня Ольга Ревченко пригадує, що брала з собою лише рюкзак і пакет, думаючи повернутися через кілька тижнів. Але досі перебуває у львівському Центрі здоров’я та реабілітації дітей «Мальви» разом із 13 підопічними. Вона – єдина з 424 працівників, хто переїхав назавжди.
Усього у березні 2022 року евакуювали 178 дітей, а згодом – 263 вихованців. Усі вони формально залишалися на обліку «Сонечка», що уповільнювало їхнє усиновлення чи передачу в патронатні сім’ї: потенційні батьки мали звертатися у запорізьку службу у справах дітей.
Персонал "у простої"
Попри те, що діти жили на Львівщині, більшість персоналу залишилася у Запоріжжі. За законом «простій» передбачає щонайменше дві третини окладу і зараховується до трудового стажу. За NGL.media, майже 300 працівників перебували в такому статусі з 2022 по 2025 рік.
Директорка Лілія Філіпська виправдовувала колектив: «Деякі люди захотіли бути в простої і не захотіли їздити як ми 24/7. А ви б змусили своїх працівників поїхати від сім’ї, батька чи матері, яка потребує допомоги?»
Частина співробітників дійсно приїжджала вахтовим методом на Львівщину, проте дані про їхню кількість відрізняються. Наприклад, за інформацією Журавненського будинку підтриманого проживання, у перший рік війни там побували 113 працівників «Сонечка», у другий – 66, у третій – лише 11. Запорізька ОВА ж подавала більші цифри: 134 у 2022 році, 117 у 2023-му і 112 у 2024-му.
Бюджет і премії
Із 297 млн грн бюджету «Сонечка» за 2022–2025 роки витратили 233 млн, з них майже 212 млн – на зарплати і премії. Лише у вересні 2024 року на премії виділили понад 800 тис. грн. Деякі працівники отримували доплати «на честь свята Різдва Богородиці». Найбільшу суму – 31 тис. грн – отримала тодішня заступниця директорки Оксана Найдьонова, яка підписувала більшість премій.
Частина працівників не пам’ятає, за що отримувала додаткові гроші. Вихователька Ольга Червоненко пригадує лише невеликі надбавки «за відрядження», а медсестра Людмила Стрешна й зовсім заперечує будь-які премії.
Хто утримував дітей
Попри виділення великих коштів із запорізького бюджету, харчування й проживання дітей оплачували заклади Львівщини, які прийняли вихованців. За даними Львівської облради, з 2022 по 2025 рік на це пішло близько 123 млн грн – удвічі менше, ніж «Сонечко» витратило на зарплати власного персоналу. Додаткову допомогу дітям надавали благодійні фонди, зокрема «Щасливе сонечко».
Закриття
У грудні 2024 року Запорізька ОВА вирішила ліквідувати «Сонечко». Офіційно заклад закрили у червні 2025-го, передавши частину функцій обласній дитячій клінічній лікарні.
Юристи зазначають, що українське законодавство дозволяло тимчасово переводити працівників на іншу роботу або скорочувати штат у період простою. Однак, за словами місцевої влади, знайти людям інші посади або вмовити їх на переїзд не вдалося.
Історія «Сонечка» показує, як під приводом «збереження колективу» бюджетні кошти у сотні мільйонів гривень роками витрачалися на персонал, тоді як евакуйованих дітей утримували інші регіони та благодійники.
