Авторизация
Прапор ЛГБТІК+
В Україні ЛГБТІК+ офіційно визначили серед груп, які можуть стикатися з підвищеним ризиком порушення прав. Це передбачає нова Національна стратегія у сфері прав людини, яку затвердив президент Володимир Зеленський. Документ має посилити захист людей від дискримінації та допомогти наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Детальніше – "ЗаБор".
Володимир Зеленський підписав відповідний указ 12 жовтня, а опублікували його 15 жовтня. Нова стратегія визначає, як держава має забезпечувати права та свободи людей, зокрема в умовах війни. У ній окремо згадали ЛГБТІК+ як групу, представники якої можуть зазнавати порушень прав або стикатися з додатковими перешкодами.
Хто такі ЛГБТІК+
ЛГБТІК+ – це скорочення, яке об’єднує людей із різною сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю, зокрема:
Л – лесбійки: жінки, яких романтично або сексуально приваблюють жінки.
Г – геї: зазвичай чоловіки, яких приваблюють чоловіки.
Б – бісексуальні люди: ті, кого можуть приваблювати люди більш ніж однієї статі.
Т – трансгендерні люди: люди, чия гендерна ідентичність не збігається з тією статтю, яку їм визначили при народженні.
І – інтерсекс-люди: люди, які народилися з варіаціями статевих ознак, що не вкладаються в типові уявлення про чоловіче або жіноче тіло.
К – квір-люди: ті, хто використовує ширше поняття для опису своєї сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, яка відрізняється від традиційних суспільних уявлень.
Знак «+» означає, що до спільноти належать також люди з іншими сексуальними орієнтаціями та гендерними ідентичностями, які не охоплені цими літерами.
Водночас сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність – не одне й те саме. Перша стосується того, до кого людина відчуває романтичний або сексуальний потяг, а друга – того, ким людина усвідомлює себе в гендерному сенсі.
Що означає захист прав ЛГБТІК+
Згадка ЛГБТІК+ у Національній стратегії означає, що держава визнає: представники цієї спільноти можуть стикатися з дискримінацією та перешкодами в реалізації своїх прав. Ідеться не про надання окремих привілеїв, а про можливість користуватися правами, які мають усі люди.
Наприклад, принцип недискримінації означає, що людину не повинні обмежувати в доступі до роботи, державних послуг або захисту її прав лише через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. Якщо людина зазнає насильства або погроз, її звернення має розглядатися належним чином, а не ігноруватися через те, до якої спільноти вона належить.
Стратегія визначає загальний напрям державної політики: забезпечення рівності, недискримінації та ефективнішого захисту прав людини. Водночас сама згадка ЛГБТІК+ у документі не означає, що всі необхідні законодавчі зміни вже ухвалені або що нові механізми захисту почнуть діяти автоматично.
Що держава планує робити далі
Нова стратегія передбачає вдосконалення механізмів захисту прав людини, посилення спроможності державних органів і місцевого самоврядування, а також узгодження українського законодавства з міжнародними та європейськими стандартами.
Окремо документ згадує й інші групи, які можуть бути вразливими до порушень прав: дітей, людей з інвалідністю, ветеранів та їхні родини, внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від російської агресії, представників національних меншин і корінних народів України.
Кабінет Міністрів має протягом шести місяців розробити та затвердити план реалізації стратегії на 2027–2029 роки. У ньому мають визначити конкретні заходи, необхідні для виконання поставлених завдань. Уряд також повинен щороку до 1 квітня звітувати президенту про результати реалізації плану.
Нова стратегія замінює попередній документ у сфері прав людини, затверджений у 2021 році. Її реалізація також має сприяти виконанню зобов’язань України в межах переговорів про вступ до Європейського Союзу.
