Авторизация
Українська металургія, яка працює під постійними російськими ударами та в умовах фактичної блокади морського експорту, зіткнулася з новою загрозою – торговельними обмеженнями Євросоюзу.
У липні 2026 року ЄС скоротив квоти на імпорт української сталі на 60%. Нові обмеження можуть зменшити експорт української сталі до ЄС приблизно на 1,3 млн тонн на рік, пише Fortune з посиланням на дані аналітичної компанії GMK Center.
Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков у коментарі Fortune наголосив, що через проблеми з морською логістикою європейський ринок фактично залишився головним для українських виробників. Повне інтерв’ю опубліковано на сайті Метінвесту.
«Якщо порівняти квоти, виділені Україні цього року, з торішніми обсягами постачання, то скорочення становить 60%. І це за умов заблокованих портів, коли у нас буквально не залишилося жодної альтернативи», – сказав він.
За словами Риженкова, блокада морських портів зараз жорсткіша, ніж у 2022 році. Після початку повномасштабної війни ЄС скасував обмеження на постачання української сталі, однак у першій половині 2026 року повернув квоти, фактично прирівнявши Україну до інших країн поза ЄС.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, в ЄС усвідомили, що через блокаду портів європейський ринок став єдиним доступним для України. Тож там скасували всі обмеження на постачання української сталі, і, на мою думку, це було правильне рішення», – зазначив керівник Метінвесту.
«А потім раптом, у першій половині цього року, для нас запровадили ці квоти, фактично прирівнявши Україну до всіх інших країн поза ЄС. При цьому взагалі не врахували виняткових умов, у яких ми опинилися через проблеми з логістикою, енергопостачанням і забезпеченістю персоналом. На мою думку, за цих обставин такий підхід був надто жорстким», – додав він.
Fortune зазначає, що торговельні обмеження з боку ЄС накладаються на глибоку кризу галузі, спричинену повномасштабною війною. У 2021–2025 роках виробництво сталі в Україні скоротилося з 21 млн до 7,4 млн тонн, експорт – з $22 млрд до $6 млрд, а податкові надходження – з $3,5 млрд до $870 млн.
Ситуацію ускладнюють постійні російські атаки на промислові об’єкти. За словами Риженкова, масштабні обстріли в серпні та вересні 2026 року змусили Метінвест зупинити обидва металургійні комбінати. Унаслідок атак на металургійні підприємства загинули 14 людей.
Зокрема, Запоріжсталь зазнала вже п’ять масованих балістичних атак починаючи з серпня 2026 року. За цей час сумарно по підприємству випустили 23 балістичні ракети. Масштабних пошкоджень зазнало доменне виробництво, енергетична і логістична інфраструктура.
«Під час війни неможливо відновити все до попереднього стану. Робиш усе можливе, щоб продовжувати роботу, але навіть найкращий результат не буває ідеальним. На жаль, через масштабні російські обстріли в серпні та вересні цього року нам довелося зупинити обидва металургійні комбінати», – розповів CEO Метінвесту.
Риженков пояснив, чому за нинішніх умов металургійним підприємствам дедалі складніше залишатися прибутковими.
«Без ринку, на якому можна продавати продукцію, майбутнього фактично немає. Через постійні перебої дуже складно забезпечити економічну життєздатність металургійного бізнесу. Зазвичай, щоб такий бізнес був прибутковим навіть за нормальних умов, потрібно завантажувати виробничі потужності щонайменше на 90% і мати ринки збуту, розраховані на довгострокову співпрацю. За нинішніх обставин це просто неможливо», – пояснив Риженков.
На запитання Fortune, чи може Україна взагалі втратити сталеливарне виробництво, керівник Метінвесту відповів: «Якщо нічого не робити, це майже неминуче».
Він наголосив, що без повноцінної можливості працювати на європейському ринку та за обставин, які унеможливлюють значні інвестиції, Україні буде надзвичайно важко зберегти сталеливарну галузь.
Переговори України з ЄС щодо квот тривають. У Брюсселі, за даними видання, визнають винятковість української ситуації, однак чинні обмеження поки залишаються.
Риженков також пояснив, чому Метінвест продовжує працювати попри війну, втрати та постійні атаки.
«У нас працюють понад 35 000 людей, які мають сім’ї. Ще 8 500 наших працівників служать у Збройних силах України й теж розраховують на нас. Тож навіщо грюкати дверима, якщо ще можна спробувати щось зробити, щоб продовжувати працювати? Я просто не бачу сенсу так робити», – зазначив CEO Метінвесту.
