Авторизация
Станом на листопад у Запоріжжі та області зареєстровано 5039 проваджень за несплату комунальних послуг. Однак більшість проваджень так і не приводять до реального стягнення, а значну частину боржників становлять пенсіонери. Детальніше – "ЗаБор".
Нагадаємо, що Запорізька область була на 5 місці в антирейтингу боржників за комунальні платежі.
В Єдиному реєстрі боржників нині зафіксовано 794 604 активні провадження за несплату комунальних послуг по всій Україні. Попри статус «активних», більшість із них фактично зайшли в глухий кут – понад 476 тисяч (60%) завершені без стягнення боргу. Виконавці просто не змогли повернути кошти, тож вони «повисли» у системі.
Лише цього року з’явилося 194 тисячі нових проваджень, із яких дві третини досі відкриті. Найбільше боржників серед жителів Харківської області – майже 48 тисяч справ. Далі йдуть Дніпропетровська (45,4 тис.) та Миколаївська області (11,9 тис.).
За видами послуг найчастіше українці недоплачують за опалення, таких справ 40%. Також накопичуються борги за воду (18%), газ (15%), утримання житла (10%), вивіз сміття (8%) та електроенергію (6%).
Боргами найчастіше обтяжені люди віком 46–60 років, це 36% усіх випадків. Кожен четвертий боржник – пенсіонер. Антирекорд цього року встановила 71-річна жителька Миколаївщини, проти якої відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони завершені без стягнення – гроші так і не повернули.
У Запорізькій області загалом зареєстровано 5039 проваджень, а значна частина з них також потрапляє до категорії «фактично безрезультатних».
На тлі цих показників Верховна Рада готується змінити механізм роботи з боржниками. Законопроєкт №14005, ухвалений у першому читанні, передбачає автоматичне внесення боржника до реєстру та заборону на продаж або дарування майна до повного погашення заборгованості. Також буде спрощено накладення арешту на активи.
Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов пояснює, що частина панічних заяв у соцмережах ґрунтується на нерозумінні нинішньої системи, адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло і раніше було можливим – якщо сума перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень) і з дотриманням усіх соціальних гарантій.
Наразі законопроєкт ще готують до другого читання. Тож остаточні правила можуть змінитись, але експерти попереджають: реформування має бути обережним, адже й зараз відсоток виконаних рішень у сфері комунальних боргів залишається критично низьким.
