Авторизация
Заводський районний суд Запоріжжя виніс вирок військовому-СЗЧ. Чоловіку призначили до п’яти років позбавлення волі. Детальніше- «ЗаБор».
22 жовтня 2023 року стрілець-снайпер однієї з десантно-штурмових військових частин, яка виконувала бойові завдання на території Запорізької області, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу поблизу одного з населених пунктів регіону. Після цього військовослужбовець припинив виконання службових обов’язків, не виходив на зв’язок із командуванням та не повідомляв про своє місцеперебування.
Перед зникненням чоловік повернувся до підрозділу після лікування у кількох медичних закладах. Уже наступного дня після прибуття він залишив розташування військової частини. Командування оголосило його в розшук як СЗЧ (самовільне залишення частини) та провело відповідні пошукові заходи, однак встановити місце перебування військовослужбовця тривалий час не вдавалося
Згідно з матеріалами справи, поза місцем служби солдат перебував понад сім місяців — до 22 травня 2024 року. Цього дня його затримали співробітники Державної прикордонної служби України під час спроби незаконно перетнути державний кордон через пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою. У виїзді з України йому було відмовлено, після чого інформацію передали правоохоронним органам.
У судовому засіданні обвинувачений визнав вину частково. Він заявив, що після поранення нібито намагався врегулювати питання подальшої служби, однак через відсутність «чітких вказівок» не повернувся до частини. Водночас підсудний підтвердив, що не мав наміру продовжувати службу та свідомо вирішив залишити територію України.
Суд відхилив ці пояснення, зазначивши, що військовослужбовець був обізнаний із вимогами статутів ЗСУ, знав порядок переміщень та необхідність відповідних документів. Намір дезертирства, на думку суду, підтверджується тривалим періодом відсутності та спробою перетину державного кордону.
Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, суд не встановив. Щире каяття не було враховане, оскільки обвинувачений фактично не визнав своєї відповідальності та намагався перекласти провину на інших осіб.
У підсумку суд призначив мінімальне покарання, передбачене ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, — п’ять років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
