Авторизация
Місце вбивства у Запоріжжі
Дніпровський суд Запоріжжя нарешті виніс вирок у справі дев'ятирічної давнини. У 2016 році в одному із дворів на Бородинському, запоріжець вдарив сусіда, який був разом із донькою. Невдовзі чоловік помер. За даними слідства, все сталося через конфлікт між дружинами. Детальніше – "ЗаБор".
У Дніпровському районному суді Запоріжжя завершився розгляд резонансної справи, що тривала понад дев’ять років.
Трагедія сталася ввечері 27 вересня 2016 року у дворі житлового будинку на Бородинському. Двоє сусідів, між якими понад півроку тривали конфлікти, знову посварилися під час "розмови" у дворі.
За даними слідства, суперечки були не стільки між чоловіками, скільки між їхніми дружинами.
Обвинувачений завдав удару, після якого потерпілий впав на асфальт і більше не підвівся. Медики врятувати чоловіка не змогли – смерть констатували того ж вечора після безуспішної реанімації. Про це йдеться у реєстрі судових рішень.
За словами очевидців, після удару нападник підійшов до потерпілого, та сказав лише "Саша, я тебе попереджав" та сів у авто до дружини.
Судово-медична експертиза встановила, що причиною смерті стала відкрита тупа травма шиї з крововиливами у головний і спинний мозок.
Експерти дійшли висновку, що комплекс ушкоджень не міг виникнути лише від одного удару кулаком і падіння (як стверджував обвинувачений). На тілі загиблого також зафіксували перелом носа, крововиливи та садна.
Версію про використання гайкового ключа, знайденого на місці події, суд відкинув – слідів крові чи відбитків пальців на ньому не було.
У суді обвинувачений провини не визнав і наполягав, що лише вдарив сусіда кулаком після сварки. Також заявляв, що не міг завдати сильного удару через нещодавній перелом руки.
Після інциденту чоловік переховувався понад рік, це він пояснив страхом після скоєного.
Судово-психіатрична експертиза встановила, що чоловік діяв усвідомлено, без ознак афекту.
Під час конфлікту поруч перебувала маленька донька потерпілого. Вона все бачила на власні очі, кричала та кликала батька. Це нанесло дитині психологічну травму, після чого вона мусила працювати зі спеціалістами. Пізніше у неї також виявили проблеми в ендокринній системі.
Підозрюваного затримали лише через рік після події – 30 серпня 2017 року. Судовий процес затягнувся ще на вісім років: свідки змінювали або забували покази, частина виїхала за кордон.
Суд дійшов висновку, що обвинувачений усвідомлював небезпечність своїх дій і свідомо допускав настання смерті потерпілого. Серед ключових обставин – удар у життєво важливу ділянку, відсутність допомоги постраждалому та тривале переховування.
На момент злочину чоловік уже мав судимість, раніше його засуджували за збут наркотиків.
Родичі загиблого заявили в суді про тяжкі наслідки трагедії для сім’ї. Цивільний позов щодо відшкодування шкоди обвинувачений визнав частково – погодився лише на компенсацію витрат на поховання. Хоча родина загиблого вимагала й компенсацію моральної шкоди.
Під час перебування вбивці у СІЗО, його мати пропонувала родині потерпілого гроші, однак та відмовилася. Вимагала всю суму одразу.
Остаточний вирок – 12 років позбавлення волі.
