Авторизация
Колаж: ЕКО та сімейна пара
За перший рік дії державної програми з безоплатного лікування безпліддя у Запоріжжі вже сотня пар змогла стати батьками. Водночас медики та юристи наголошують на критичній важливості правильного оформлення документів для кріоконсервації. Адже заплутані сімейні суперечки без нотаріального розпорядження можуть заблокувати використання біоматеріалу назавжди. Детальніше – "ЗаБор".
Вже рік у Запоріжжі діє державна програма з безоплатного лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). За цей час близько 100 пар змогли стати батьками.
Хто може взяти участь у програмі безкоштовного ЕКО?
Державна програма повністю фінансує лікування пацієнтів у профільній клініці. Фінансування покриває повний цикл процедури екстракорпорального запліднення (ЕКО):
- Усі ультразвукові дослідження (УЗД) та моніторинги;
- Етапи медикаментозної стимуляції;
- Пункцію фолікулів та забір яйцеклітин;
- Культивування (вирощування) ембріонів у лабораторії;
- Перенос ембріонів у порожнину матки;
- Забезпечення необхідними медичними препаратами на кожному з етапів.
Важливі критерії для пацієнтів:
Головне обмеження щодо віку – на момент початку лікувального циклу жінці має бути не більше 40 років. Юридичний статус стосунків також має значення: пара не обов'язково повинна перебувати в офіційно зареєстрованому шлюбі, проте є сувора вимога – жоден із партнерів не може перебувати в офіційному шлюбі з іншою особою.
Окремим напрямком є збереження репродуктивних клітин (яйцеклітин, сперматозоїдів) та вже готових ембріонів методом заморожування.
Для цивільних громадян послуга кріоконсервації та подальшого зберігання клітин наразі доступна лише на комерційній основі.
Натомість для військовослужбовців діють пільги. Забір, кріоконсервація та зберігання біоматеріалу захисників і захисниць здійснюється повністю безоплатно за кошти держави. Пільга діє протягом усього періоду воєнного стану та ще 6 місяців після його офіційного завершення. Після закінчення цього терміну військовослужбовець або військовослужбовиця мають самостійно вирішити: продовжувати зберігання вже за власний кошт чи утилізувати заморожений матеріал.
Медичні юристи попереджають: щоб скористатися замороженими клітинами або ембріонами, замало просто здати біоматеріал у клініку. Обов'язковою умовою є подача заяви та оформлення нотаріального документа, де чітко прописується, хто має право розпоряджатися цим матеріалом у майбутньому (у разі розлучення чи смерті одного з партнерів).
Відсутність такого документа призводить до тривалих та безперспективних судових воєн.
Так, вже є приклад складного судового прецеденту в Дніпрі:
Подріжжя заморозило в клініці 6 ембріонів, але згодом чоловік помер.
Батьки загиблого (свекри) через суд вимагали свою «частку» і змогли відсудити собі кілька ембріонів сина, із чим категорично не згодна його вдова.
Втім, українське законодавство створило тут тупикову ситуацію – жодна зі сторін тепер не може фактично використати ці ембріони. Оскільки чоловік за життя не залишив чіткого нотаріального розпорядження на випадок своєї смерті, генетичний матеріал залишається юридично «заблокованим».
На противагу цьому наводиться успішний досвід свідомого планування: один із українських військовослужбовців перед відправкою на фронт склав нотаріальний заповіт. У ньому він прямо дозволив дружині використати їхній спільний заморожений ембріон протягом 3 років у випадку його загибелі.
На жаль, чоловік загинув, але завдяки завчасно оформленому документу його дружина змогла законно скористатися матеріалом та отримати шанс на народження дитини без жодних правових колізій та судів із родичами.
Відео: МТМ.
