Авторизация
В Україні у дітей зріс рівень стресу
За рік частка українських дітей, які відчувають значний психологічний тиск, збільшилася з 27% до 37%. А найкращі результати у дітей та підлітків, які часто спілкуються із батьками про свої почуття. Детальніше – "ЗаБор".
В Україні збільшується частка дітей, які відчувають підвищений рівень стресу. Восени 2024 року дослідження Rating Group та UNICEF показало, що 27% українських дітей мали високий або підвищений рівень стресу.
У жовтні 2025 року цей показник зріс до 37%.
Найбільше зростання стресу спостерігається серед дівчат віком 10–13 років. За результатами лонгітюдного опитування понад 900 дітей із попереднього дослідження, у 40% дівчат цього віку рівень стресу за рік посилився.
Підвищення стресу у підлітків часто супроводжується негативними емоціями. Зокрема, кожна десята дитина або підліток, у яких рівень стресу зріс, зазначає, що останнім часом найчастіше відчуває розчарування.
Водночас серед дітей, у яких з 2024 року рівень стресу знизився, переважають позитивні почуття — радість, спокій, інтерес. Вони рідше повідомляють про тривогу, смуток чи розчарування.
Методика передбачає опитування не лише дітей, а й їхніх батьків, що дозволяє виявити взаємозв’язки між станом обох сторін. Аналітики зазначають: у кожного п’ятого респондента почуття дітей і батьків збігаються – найчастіше це хвилювання.
Дослідження показало, що рівень стресу нижчий у дітей, які часто спілкуються з батьками про свої почуття, мають хобі чи займаються спортом. Зокрема, 77% дітей, які відкрито говорять із рідними, демонструють високу стресостійкість.
Водночас, діти, які регулярно займаються тим, що їм подобається, значно рідше відчувають високий рівень стресу – у 68% із них він низький або помірний. Натомість серед тих, хто приділяє хобі мало часу, таких менше половини.
Особливо корисними є спільні захоплення дітей і батьків.
Згідно із попереднім дослідженням, 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, добре пристосовані до стресу, поєднують високу резильєнтність і низький рівень напруження. Для дорослих цей ефект ще відчутніший: 64% батьків із сімейними хобі також демонструють високу стресостійкість.
Майже 60% дітей, які часто займаються фізичною активністю, показують високу здатність адаптуватися до стресу. Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких лише 38%.
Натомість менш сприятливою є ситуація, коли головним хобі дитини стає проведення часу за гаджетами чи відеоіграми. За даними дослідження, саме ці діти мають найнижчі показники резильєнтності порівняно з однолітками, які мають інші інтереси. Крім того, звичка "тикати" у телефон чи комп’ютер після стресових подій виявляється малоефективною – такі діти теж характеризуються низькою стресостійкістю.
У 2025 році дослідження охопило понад 1,5 тисячі дітей та підлітків віком 10–18 років і їхніх батьків. Авторками ініціативи стали дитяча психологиня Світлана Ройз, докторка психологічних наук Маріанна Ткалич і заступниця директора Rating Group Тетяна Скрипченко.
