Авторизация
Колаж: потрощений склад "Сільпо"
Мережа супермаркетів «Сільпо» розглядає варіант повністю вийти із Запоріжжя через значні втрати внаслідок російських обстрілів. Збитки від втрати продукції сягають 1 млрд грн, а робота в місті стає нерентабельною. А через регулярні обстріли, у Запоріжжі можуть з'явитися підземні ТЦ. Про це повідомила очільниця Запоріжжя Регіна Харченко під час дискусійної панелі «Українські міста напередодні зими: виклики і рішення». Також тут обговорювали підготовку до холодів, захист інфраструктури та роботу бізнесу в умовах війни. Детальніше – "ЗаБор".
Від початку літа російські обстріли пошкодили майже всі великі торговельні центри Запоріжжя, у яких працювали супермаркети та інші мережеві магазини. Через руйнування та втрати продукції бізнесу дедалі складніше продовжувати роботу в місті.
«Сільпо» розглядає можливість повністю піти із Запоріжжя. Як пояснила Харченко, залишатися на місцевому ринку мережі стає економічно невигідно через масштабні збитки. За її словами, втрати продукції сягають 1 млрд грн.
«З літа в нас вибиті майже всі великі торговельні центри. Вибитий великий рітейл, мережеві історії. “Сільпо” думає взагалі виходити з міста – залишатися їм нерентабельно, враховуючи величезні втрати самого суб’єкта господарювання», – заявила посадовиця.
Одним із можливих рішень для збереження торговельної інфраструктури Харченко назвала будівництво підземних торговельних центрів. За її словами, Запоріжжя вже розвиває підземні школи, дитячі садки та лікарні, які дозволяють продовжувати надання послуг навіть за небезпечної ситуації. Подібний підхід, на думку в.о. міського голови, можна застосувати й до торговельних об’єктів.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Запоріжжі пошкоджено 2321 об’єкт, серед них – 539 промислових і 104 торговельні. Втрати торговельної нерухомості безпосередньо впливають на можливість мереж і місцевих підприємців продовжувати діяльність.
Запоріжжя готується не лише до морозів, а й до обстрілів
Під час дискусії Харченко наголосила, що для прифронтового Запоріжжя підготовка до зими не обмежується перевіркою котелень та мереж. Головне завдання міста – забезпечити роботу критичної інфраструктури в умовах постійних російських атак.
«Ми мислимо не категоріями “підготовка до опалювального сезону”, а категоріями “підготовка до обстрілів”», – пояснила вона.
За словами посадовиці, під час опалювального сезону 2025–2026 років у Запоріжжі жоден будинок не мав проблем із тепло- та водопостачанням. Місту вдалося втримати комунальні системи навіть під час масштабного блекауту, коли без електроенергії залишилися мільйони людей у Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Тоді КП «Водоканал» відновило водопостачання за півтори години. Для запуску опалення вночі знадобилося шість годин, і вже до ранку всі будинки були з теплом.
Однак, як зазначила Харченко, досвід попереднього сезону не означає, що цьогоріч ризики зникли. Російські війська продовжують атакувати енергетичну та комунальну інфраструктуру, тому місто намагається не лише забезпечувати її працездатність, а й фізично захищати важливі об’єкти.
Наразі фізичний захист мають 36 об’єктів критичної інфраструктури. Серед них – водонасосні станції, котельні, теплопункти та об’єкти з потужними генераторами.
Котельні, генератори та запаси дизелю
Одним із ключових напрямків підготовки до зими в Запоріжжі є децентралізація теплопостачання. Місто розвиває нові котельні й теплопункти, а також впроваджує когенераційні установки, які дають змогу виробляти тепло та електроенергію.
Це має зменшити залежність від великих централізованих систем, пошкодження яких може призвести до перебоїв одразу в значній частині міста.
Водночас критично важливим залишається забезпечення комунальних підприємств пальним. За словами Харченко, для роботи лише одного КП «Водоканал» потрібно близько 30 тонн дизелю на добу.
В умовах, коли російські війська атакують також автозаправні станції, важливо не тільки закупити необхідні обсяги пального, а й забезпечити його фізичне збереження.
Місто також регулярно проводить командно-штабні навчання для працівників комунальних підприємств. За словами посадовиці, такі тренування відбуваються кожні три місяці, щоб персонал знав, як діяти в разі надзвичайних ситуацій і пошкодження інфраструктури.
Водночас Харченко зауважила, що навіть належно підготовлена та захищена система не може гарантувати безперебійну роботу за будь-яких умов. Передбачити наслідки масованих ракетних атак і ударів безпілотників неможливо.
Антидронові сітки та захист трансформаторних підстанцій
Окремий напрямок роботи Запоріжжя – захист міського простору від дронів. За словами Харченко, після погіршення безпекової ситуації влітку в окремих районах міста центральні вулиці почали закривати антидроновими сітками. У деяких місцях вони утворюють своєрідні захисні тунелі.
Також місто використовує модульні укриття та бронеплівку для захисту транспорту, лікарень і комунальних установ.
Ще одна проблема – захист трансформаторних підстанцій. Як пояснила Харченко, значну частину таких об’єктів побудували у 1970–1980-х роках, коли вони не були розраховані на сучасні атаки безпілотників.
За її словами, пошкодження одного такого об’єкта може залишити без тепла близько 150 тисяч людей. Тому захисні рішення доводиться розробляти з урахуванням нових загроз, а місту потрібна підтримка держави та Запорізької обласної військової адміністрації.
Заблоковані рахунки та проблеми із закупівлею пального
Під час форуму Харченко також звернула увагу на фінансові труднощі, які впливають на підготовку Запоріжжя до зими.
Зокрема, КП «Запоріжелектротранс» через заблоковані рахунки в Державній казначейській службі протягом тижня не могло укласти договір на закупівлю пального. Потенційні постачальники не виходили на тендер, а запасів пального, за словами посадовиці, залишалося приблизно на чотири дні.
Вирішити проблему вдалося після залучення «Укрнафти».
Харченко наголосила, що затримки з фінансуванням особливо небезпечні для прифронтових громад. Якщо внаслідок обстрілу пошкоджено житловий будинок, місто має оперативно закупити будівельні матеріали для відновлення. Через заблоковані рахунки такі роботи можуть затримуватися.
Посадовиця також заявила про необхідність Ліквідаційного фонду для прифронтових територій, який дозволяв би швидше реагувати на наслідки російських ударів.
Борг за різницю в тарифах у Запоріжжі становить 2,7 млрд грн
Ще одна проблема, яку порушили під час дискусії, – компенсація різниці в тарифах на комунальні послуги.
За словами Харченко, борг держави перед Запоріжжям за цією статтею становить 2,7 млрд грн. Для порівняння, у Харкові він сягає 15 млрд грн.
Водночас у проєкті державного бюджету на відповідну субвенцію передбачили 18,1 млрд грн для всієї країни. На думку посадовиці, цієї суми недостатньо, щоб покрити реальні потреби громад.
Фінансове навантаження позначається й на роботі міського транспорту. Харченко навела приклад КП «Запоріжелектротранс»: підприємству потрібно близько 32 млн грн на місяць для виплати зарплат, тоді як його доходи становлять приблизно 14 млн грн. Серед причин – наявність 16 пільгових категорій пасажирів.
За словами посадовиці, місто було змушене підвищити тарифи на проїзд і воду. Зокрема, вартість реагентів для водопідготовки зросла на 300%.
Харченко пояснила, що в умовах війни комунальні підприємства не можуть повністю покривати витрати лише власними доходами, а нестача компенсацій і затримки платежів ускладнюють підготовку до холодів.
Як Запоріжжя підтримує місцевий бізнес
Попри безпекові ризики, місто намагається створювати умови, за яких підприємства зможуть продовжувати роботу. За словами Харченко, основний принцип підтримки бізнесу – не створювати зайвих перешкод і забезпечувати прозорі правила.
Зокрема, міська влада переглянула накопичені заяви підприємців щодо оренди землі. Після цього кількість укладених договорів, за словами посадовиці, зросла в сім разів.
Також у Запоріжжі частково відшкодовують вартість альтернативних джерел енергії – зокрема генераторів і сонячних електростанцій. Особливу увагу приділяють малому бізнесу та фізичним особам-підприємцям.
Водночас історія з можливим виходом «Сільпо» показує масштаб проблем, із якими стикається великий ритейл. Пошкодження торговельних центрів, втрата товарів і загроза повторних ударів можуть зробити роботу супермаркетів економічно невигідною.
Саме тому Харченко допустила, що в майбутньому місту доведеться шукати нові формати торговельної інфраструктури, зокрема розглядати можливість будівництва підземних торговельних центрів.
Що розповіли про підготовку до зими Київ та Івано-Франківськ
У дискусійній панелі «Українські міста напередодні зими: виклики і рішення» також взяли участь міський голова Києва Віталій Кличко та міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Вони розповіли про власні виклики, однак наголосили на різних потребах тилових і прифронтових громад.
Кличко заявив, що Київ підготував центральну систему теплопостачання до запуску, а також працює над створенням резервної системи на випадок пошкодження основної. Її запланована потужність – 1600 МВт тепла, а завершити роботи планують до кінця грудня.
За словами Кличка, серед основних перешкод – нестача часу й працівників, зупинки робіт під час повітряних тривог і затримки фінансування. Він повідомив, що Держказначейство не розблоковує близько 1 млрд грн запозичених містом коштів, а за місяць простою Київ має сплатити 13 млн грн відсотків.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків назвав одним із головних викликів збільшення населення через переїзд внутрішньо переміщених осіб та студентів. За його словами, офіційна чисельність населення становить 298 тисяч людей, однак фактично в місті може проживати від 327 до 350 тисяч.
В Івано-Франківську продовжують розвивати локальне опалення: місто добудовує 13 невеликих котелень для шкіл і дитячих садків. За словами Марцінківа, близько 75% міста вже мають індивідуальне опалення, а на централізованому залишається приблизно чверть.
Під час дискусії учасники також порушили питання взаємодії держави, місцевої влади та бізнесу. Представник EFI Group Ігор Ліскі наголосив, що підприємствам важливо мати доступ до базової інфраструктури – електроенергії, води й каналізації, а також зрозумілі правила роботи під час повітряних тривог.
Для Запоріжжя ці питання мають особливе значення: місту потрібно одночасно підтримувати комунальні системи, захищати критичну інфраструктуру, відновлювати пошкоджені об’єкти та зберігати робочі місця.
Підготовка до зими в прифронтовому місті залежить не лише від готовності котелень і наявності пального. Важливими залишаються захист від російських атак, доступ до фінансування та здатність підприємств продовжувати роботу. Можливий вихід «Сільпо» із Запоріжжя через масштабні збитки став одним із прикладів того, наскільки сильно війна впливає на міську економіку та повсякденне життя мешканців.
