Авторизация
Едуард Сеновоз - ексгауляйтер Енергодару
На ТОТ Запорізької області звільнили гауляйтера Енергодара і голову окупаційного уряду захопленої частини області. Так, звільненню "голови" Енергодару передувало відео, на якому він закликав представників Середньої Азії приїздити до Енергодарщини. Після скандалу окупаційні паблики повідомляли, що відео... не відповідає дійсності. Детальніше - "ЗаБор".
Одразу про два звільнення представників окупаційної влади на захопленій частині Запорізької області повідомив псевдогубернатор Є.Балицький. Обидва заїжджі управлінці, обидва пішли нібито на іншу роботу.
▪️ Едуард Сеновоз, гауляйтер Енергодара, прибув до окупованого міста у 2022 році, обіймаючи раніше посаду гендиректора «Смоленської АЕС-Сервіс», що є частиною Росатома. Сеновоз пропрацював більше двох років.
15 січня 2025 року він оголосив про свою відставку.
Офіційна причина звільнення — переведення на іншу роботу в структурі Росатома.
Нагадаємо, що у грудні 2024 року гауляйтер оголосив про плани залучити мігрантів із Центральної Азії для розвитку підприємництва в місті. Водночас російські пропагандисти заперечили ці заяви, стверджуючи, що інформація була сфабрикована та створена за допомогою штучного інтелекту.
Його обов'язки тепер виконує Максим Пухов, який був направлений з Росії в Енергодар у жовтні 2024 року на посаду заступника Сеновоза. До цього Пухов обіймав посаду голови міста Полярні Зорі. Його призначення лобіював один із кланів, що контролюють окупований Енергодар.
▪️ Ірина Гехт була призначена головою окупаційного уряду Запорізької області у травні 2024 року. До цього вона працювала заступницею губернатора Челябінської області. У своєму телеграм-каналі регулярно ділилася планами щодо розвитку окупованих територій. Сьогодні вона повідомила, що перебуває у відпустці з подальшим переходом на іншу роботу. Тимчасово її обов'язки виконуватиме Балицький, який самостійно видав собі указ на початку року.
🔄 Зміни в окупаційній адміністрації відбуваються досить часто. Хоча серед місцевих колаборантів є багато бажаючих зайняти ключові посади, Кремль не поспішає віддавати контроль за захопленими територіями зрадникам. Натомість він продовжує експерименти, призначаючи своїх людей "наглядачами" за окупованими землями. Ці особи призначаються не за волею місцевого населення, а в результаті постійної боротьби між різними російськими кланами, які прагнуть контролювати ресурси та фінансові потоки, що надходять із російського бюджету.
