Авторизация
23 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».
Цей закон знаменує собою значний крок у модернізації української системи вищої освіти, надаючи студентам більше свободи та гнучкості у виборі свого освітнього шляху.
За більш детальною інформацією щодо ухваленого закону ми звернулися до Павла Мельника, народного депутата України, голови підкомітету з питань координації програм технічної допомоги та співпраці з Євратомом Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, голови Запорізької обласної організації партії «Слуга Народу».
Як пояснив нардеп, цей закон надає можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії: студенти зможуть самостійно обирати освітні програми, заклади освіти, види, форми та строк здобуття освіти, а також освітні компоненти й рівень їх складності. Це означає, що вони зможуть створювати персоналізований план навчання, який відповідає їхнім інтересам, цілям та можливостям.
Він навів приклади закордонного досвіду. У Німеччині студенти можуть обирати спеціалізацію протягом перших двох років навчання. У Франції університети пропонують широкий спектр модульних програм, які студенти можуть комбінувати на власний розсуд.
Протягом року навчання студенти матимуть право змінити спеціальність, якщо це передбачено освітньою програмою. Це дає можливість молоді не помилитися з вибором професії та вчасно скоригувати свій освітній шлях.
У Фінляндії студенти можуть змінювати свою спеціальність протягом перших двох років навчання. У Швеції студенти можуть перевестися на іншу спеціальність після закінчення першого року навчання.
Наприклад, студентка розпочала навчання за спеціальністю «Економіка», але після року навчання зрозуміла, що хоче стати юристом. Завдяки новому закону вона зможе без проблем змінити спеціальність і продовжити навчання на юридичному факультеті.
Нові правила надають можливість студентові залучатися до міждисциплінарних освітніх програм на всіх рівнях вищої освіти. Це дозволить студентам здобувати знання та навички з різних галузей, що стане цінним активом на ринку праці.
У Нідерландах, наприклад, пропонуються магістерські програми з таких міждисциплінарних напрямів, як «Інформатика та бізнес» або «Інженерія та дизайн». У Великій Британії студенти можуть отримати подвійний диплом із двох різних дисциплін.
Наприклад, Університет X відкриває нову міждисциплінарну магістерську програму «Інженерія даних та маркетинг». Ця програма поєднуватиме курси з машинного навчання, аналітики даних та маркетингових стратегій.
Випускники програми зможуть використовувати свої знання та навички для створення та реалізації ефективних маркетингових кампаній, заснованих на даних.
Цей закон надає право студенту зарахувати знання та навички, здобуті поза формальною системою освіти.
Наприклад, студент самостійно вивчив іноземну мову та склад IELTS – іспит, покликаний перевірити знання британського варіанту англійської мови. Він зможе зарахувати цей результат та не складати іспит з іноземної мови.
У Франції діє система «Validation des acquis del'expérience» (VAE), яка дозволяє людям отримати диплом або сертифікат на основі досвіду роботи та самостійного навчання. У Німеччині діє система «Berufliche Anerkennung», яка дозволяє іноземним фахівцям визнати свою кваліфікацію та отримати доступ до ринку праці.
Як додав Павло Мельник, завдяки цьому закону очікується, що вища освіта в Україні стане:
Більш доступною та персоналізованою: студенти зможуть обирати освітній шлях, який відповідає їхнім індивідуальним потребам.
Гнучкою: студенти матимуть можливість змінювати свою спеціальність та освітню траєкторію протягом навчання.
Відповідною потребам ринку праці: випускники вишів матимуть знання та навички, які затребувані роботодавцями.
Якісною: заклади вищої освіти матимуть більше автономії в розробці та реалізації освітніх програм, що сприятиме підвищенню якості освіти.
«Це значний крок у реформуванні української системи вищої освіти, який відкриває нові можливості для молодих людей, зокрема й мешканців Запорізької області.
Важливо зазначити, що закон перебуває на стадії реалізації. Для його успішного впровадження необхідно буде розробити нові освітні програми, методики викладання та системи оцінювання.
Цей закон є лише першим кроком на шляху до реформування української системи вищої освіти. Для його успішного впровадження необхідне розроблення чітких механізмів реалізації, а також активна участь усіх зацікавлених сторін: студентів, викладачів, роботодавців та органів державної влади», – підсумовує Павло Мельник.
