Авторизация
Колаж: наслідки ударів по Балабиному
У ніч проти 8 квітня російські війська атакували село Балабине у Запорізькому районі керованими авіабомбами. Загинув чоловік, ще дві жінки дістали поранення. Місцеві жителі розповідають про зруйновані будинки, страх і перші години після удару. Детальніше – «ЗаБор».
Нагадаємо, пізно ввечері 7 квітня та вже вночі російська армія завдала кількох ударів по Балабиному керованими авіабомбами. Також били й по Запоріжжю
Внаслідок атаки загинув 50-річний чоловік, ще двоє жінок 39 та 73 років отримали поранення.
Окрім людських втрат, серйозно постраждала житлова забудова. У багатьох будинках вибиті вікна, пошкоджені дахи та стіни, подвір’я засипані уламками.
Місцева жителька Марина Рибальченко дізналася про обстріл серед ночі: вона намагалася зв’язатися із сестрою, чий будинок опинився в епіцентрі удару.
“Ми ще тримали зв’язок, але десь близько одинадцятої він зник. До ранку просто чекала і не знаходила собі місця. Як тільки почало світати – одразу пішли туди”, - згадує жінка.
Коли вона дісталася до будинку родички побачила, що у будинку обвалилася стеля, зник дах, вибуховою хвилею вибило всі вікна, а всередині – повне руйнування.
“Я не знаю, скільки ми будемо це відновлювати. Там просто все знищене”, – каже Марина. Зараз вона допомагає сестрі розбирати завали, адже та через стан здоров’я не може зробити це самостійно.
Ще трагічнішою стала історія родини Тетяни Антіпенкової. Її будинок майже повністю зруйнований. Під час обстрілу жінка перебувала вдома разом із 15-річною дитиною, тоді як її чоловік Сергій вийшов на вулицю.
Він не встиг повернутися – загинув унаслідок вибуху. Про це жінка розповіла Суспільному.
Після удару рятувальники витягли місцеву мешканку з-під завалів, дитина отримала поранення ноги.
“Він буквально за хвилину мав зайти назад…”, — говорить вона про загиблого чоловіка.
Сусіди родини згадують Сергія як добру і працьовиту людину. Віталій, який мешкає поруч, розповідає, що знав його багато років.
“Звичайні нормальні стосунки — допомагали одне одному, спілкувалися, разом проводили час. Він працював у будівництві, ремонтах”, — каже чоловік.
Його власний будинок також постраждав, хоча в момент обстрілу там нікого не було. Про руйнування він дізнався від дружини, яка зараз перебуває за кордоном.
“Вона подзвонила серед ночі й сказала, що будинок згорів. Сусіди повідомили, що були прильоти”, — розповідає Віталій.
Інша мешканка села, Крістіна Крамаренко, каже, що вибухи почалися близько 23:00. У цей момент вона разом із маленьким сином уже готувалася до сну.
Почувши перші удари, жінка швидко спустилася з дитиною до підвалу.
“Я навіть не пам’ятаю, як ми туди опинилися. Просто різкий вибух — і вже в укритті. Сиділи там десь годину”, — згадує вона.
Її будинок також зазнав пошкоджень — вибиті вікна, подвір’я всіяне уламками. Зараз родина поступово прибирає наслідки обстрілу.
Крістіна розповідає, що нещодавно переїхала до Балабиного з іншого населеного пункту через безпекову ситуацію. Попри пережите, покидати дім не планує.
“Страшно, але хочеться залишитися. Будемо якось відновлювати”, — каже вона.
Мешканці села вже зранку після атаки почали самостійно розчищати свої подвір’я та будинки. Люди допомагають одне одному та намагаються оговтатися після нічного обстрілу.
