Авторизация
9-ти річний Степан Кусий у депо "Запоріжелектротрансу"
У Запоріжжі 9-річний Степан Кусий, вихованець школи-інтернату для дітей із порушенням зору, здійснив свою мрію – відвідав КП «Запоріжелектротранс». Після повернення з евакуації з Варшави хлопчик, який із раннього дитинства захоплюється електротранспортом, отримав можливість побачити зсередини улюблене підприємство. Детальніше – "ЗаБор".
У польській столиці Степан годинами катався з мамою та бабусею, уважно слухав оголошення з динаміків, вивчав маршрути, розглядав написи –і саме так вивчив польську мову.
Про захоплення Степана стало відомо завдяки сторінці його мами – запорізької журналістки Дар’ї Алішевської: вона поділилася відео, на якому хлопчик із захватом спостерігає через паркан за роботою співробітників КП «Запоріжелектротранс». Його найбільшим бажанням було побачити все на власні очі –зсередини.
Його історія зворушила багатьох: про хлопця писали польські медіа, його запрошували на екскурсії до депо, він мав змогу ближче познайомитися з транспортною системою не тільки Варшави, а й Гданська, Кракова, Вроцлава та Лодзі. Та, попри теплий прийом, Степан завжди мріяв повернутися до рідного Запоріжжя. І ця мрія здійснилася. А дорогою додому хлопчик скористався можливістю підгледіти за роботою транспорту Львову та Дніпра. «А ось буквально на весняних канікулах відвідали депо Вінниці та Одеси. Проте, Запоріжелектротранс був неприступною скалою», – поділилася мама хлопчика у мережі.
Секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко особисто відгукнулася на історію та зустрілася з хлопцем. Разом вони відвідали підприємство, розмовляли про техніку, ділилися історіями й враженнями. Степан із гордістю демонстрував свої малюнки трамваїв, розповідав цікаві факти та з дитячою щирістю розпалював серця дорослих своєю любов’ю до транспорту.
«Маленький Степан – наш амбасадор повернення. Він нагадує всім нам, що місто потрібне не лише дорослим, а й дітям. Їм – особливо», –зазначила Регіна Харченко.
Історія Степана – це не лише про транспорт. Це про силу дитячої мрії, про любов до рідного міста та про те, як важливо потребовать дітей, які вірять у добро й повернення додому.
