Авторизация
Підрозділи 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Нацгвардії України неодноразово виконували найскладніші бойові завдання на різних ділянках фронту, в тому числі й на Запорізькому напрямку. В складі бригади працює 2-й артилерійський дивізіон, який здобував професійні навички безпосередньо під час війни. В матеріалі "ЗаБор" - про те, як живе цей бойовий підрозділ.
15 бригада оперативного реагування НГУ «Кара-Даг» була утворена на базі реорганізованого 9-го полку спеціального призначення внутрішніх військ «Гепард», який свого часу дислокувався у Запоріжжі. Тож не дивно, що на шевроні «Кара-Дагу» розташовано коло темно-зеленого кольору із символікою Запоріжжя, І цілком логічно, що від початку війни в складі бригади несуть службу чимало запоріжців, серед яких відомі запорізькі журналісти. Один з них, колишній радіоведучий радіо «Запоріжжя», а нині старший солдат 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг» Герман Дубінін.
Нещодавно він поділився з редакцією «ЗаБор» своїми враженнями після спілкування з командиром 2-го артилерійського дивізіону майором НГУ Романом Радіоном.
На етапі формування цього бойового підрозділу особовий склад відпрацював навички ведення бойових дій на одному з військових містечок частини на гарматі «Мста Б», зокрема навчалися швидко розкладати й складати її, обслуговувати, вивчали будову, механізми та пристрої наведення. Крім того – пройшли місячний курс навчання на військовій базі США в Німеччині. Американські інструктори під час занять відзначили сучасний досвід військовослужбовців нашої бригади.
На початку весни 2024 року дивізіон зайшов у район Оріхова. За словами командира дивізіону, майора НГУ Романа Радіона, 12-го березня 2024 року артилерійський розрахунок зробив перший постріл з гармати 2А65 «мста-б» калібру 152 міліметри.
«Працювали цілодобово. Хлопці, хто раніше не служив в артилерії та пройшов у нас підготовку, здобували досвід вже в процесі бойової роботи», - розповідає командир 2-го артилерійського дивізіону Роман Радіон
Чимало залежало від ініціативи старших сержантів, котрі керували роботою гармат на місці. Зокрема, командир артилерійського розрахунку з позивним «Перший» організував у вільний час теоретичні заняття для своїх солдатів.
Насамперед вивчалась робота розрахунку, обов'язки навідника та всіх номерів обслуги гармати. Також вивчалась загроза мін. Адже після повномасштабного російського вторгнення засоби та прийоми війни змінювалися дуже швидко.
Ворог усе частіше здійснював дистанційне мінування за допомогою дронів. Тож, небезпека підірватися на міні була навіть на відстані 5-6 км і більше від лінії фронту, де працюють українські артилеристи. Давнє солдатське правило «завжди поглядай і вгору, і під ноги» доповнювалось загальним знайомством із зовнішнім виглядом і типами ворожих мін.
Окрім того, ті хто раніше служили на гарматах чи пройшли артилерійські «учебки», допомагали колективу швидше оволодіти спеціальністю. За рік роботи на Оріхівському напрямку деякі навідники опанували роботу командира гармати й могли за необхідності тимчасово його підмінити. Розрахунки в бойових операціях закріпили злагодженість у роботі, навчилися ще краще витримувати стандарти швидкості роботи та влучності стрільби.
«В серпні місяці 2024 року наша бригада отримала завдання передислокуватись на найскладніший у той момент напрямок – Покровський. На даному напрямку завданнями дивізіону було – зупинити вогнем артилерії стрімке просування ворога, завдати йому якомога більших безповоротних втрат, забезпечити вогневу підтримку нашим Силам Оборони для утримання агломерації від безперервних атак противника. Дуже важливим було вміння передислокувати гарматні розрахунки в умовах нестабільної лінії бойового зіткнення», - розповідає Роман Радіон.
За його словами, тут важко переоцінити вправність розрахунків, а також водіїв тягачів, які транспортують гармати. Особливо, коли евакуація відбувається в темний час, під обстрілами і в негоду.
«Не раз траплялись випадки коли розрахунки здійснювали перекат на відстані 1100-1300 метрів від лінії бойового зіткнення гармат, які зазвичай працюють на 18-24 км! Були навіть ситуації роботи прямий наведенням по противнику. Крім того, доводилось оперативно змінювати логістичні шляхи для заміни особового складу, підвозу боєприпасів, продуктів харчування та інших засобів, аби мінімізувати загрозу ворожих FPV-атак», - наголошує майор Радіон.
Попри навантаження щоденної бойової роботи, дивізіон невпинно продовжував розвиватися. В той час декілька навідників гармати 2А65 зайняли посади командирів розрахунків і згодом були підвищені у військових званнях від солдатів до молодших сержантів. Водночас розрахунки навчався взаємозамінюваності, коли, скажімо, снарядний (той, хто подає до гармати снаряди), зарядний (той, хто підносить заряд – гільзу з порохом), а також – замковий (той, хто відкриває казену частину гармати під час заряджання) могли за необхідності помінятися функціями. Всі номери обслуги добре вивчили будову гармати, типи та маркування боєприпасів, вміють вправно, швидко, з чітким розподілом ролей виконати її планове обслуговування або усунути певні неполадки. Під час активних бойових дій на це іноді давалося дуже мало часу. Час на війні – ледь не найдорожчий ресурс.
Після ротації, коли дивізіон був виведений з Донбасу на відновлення, бригада організувала для бійців різноманітні заходи декомпресії – спілкування з психологами, виставки, екскурсії, творчі зустрічі, спортивні змагання тощо. Всі військовослужбовці від солдатів до старших офіцерів мали змогу відновити свій фізичний та морально-психологічний стан. Зокрема, ті, хто забажав, відвідали на острові Хортиця історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» та розташовану на його території парафію нашої бригади – храм «Покрова Пресвятої Богородиці» Православної Церкви України.
В цей час у дивізіоні з'явилася імпортна техніка.
«На початку 2025 року ми отримали від Словаччини 155 мм самохідну гаубицю Zuzanna 2. Дана САУ має автоматичну систему наведення, що в рази полегшує роботу екіпажу, вона здатна вести вогонь на відстань до 41 кілометра, це надає нам перевагу на полі бою у боротьбі з ворожою артилерією, можливість точніше уражати склади, командні пункти та стратегічно важливі обʼєкти в тилу противника. Наші розрахунки пройшли навчання на цій системі озброєння, відпрацювали бойове злагодження, вдало опанували її, і на даний час виконують завдання на Купʼянському напрямку. Звичайно виникало і багато нестандартних ситуацій, але розрахунки і з цими завданнями впоралися успішно», - ділиться Роман Радіон.
Наразі дивізіон активно співпрацює з тилом – виробниками та волонтерами – оновлюючи та модернізуючи парк БпЛА та засоби РЕБ.
«Характер війни швидко змінюється і ми також не стоїмо на місці. Сьогодні гармати працюють майже завжди за допомогою аеророзвідки. Наші оператори розвідувальних дронів постійно вдосконалюють свої вміння. Ще на Запорізькому напрямку ми зрозуміли, що за допомогою розвідувального дрону типу Mavic 3 можливо не тільки виявляти противника, але й знищувати цілі з великою точністю прикріпивши на нього ВОГ чи гранату», - зазначає майор Радіон.
За його словами, уже починаючи з Покровського напрямку в дивізіоні активно розвивають дану тенденцію, що в свою чергу приносить відмінні результати.
«Враховуючи можливості противника, ми стараємося бути на крок попереду, проводити детальне планування нашого переміщення, ведення вогню і завдань в цілому, приймати нестандартні рішення в тих чи інших ситуаціях. Щодо власних FPV, у нас є плани на майбутнє, ми не збираємось стояти на місці, розвиваємось, дізнаємось багато нової інформації, працюємо у взаємодії з колегами та використовуємо набуте в роботі», - наголошує майор.
В 15 бригаді оперативного призначення НГУ «Кара-Даг» високо цінується освіченість, практичні навички та життєвий досвід, і бійцям завжди дається можливість все це ефективно застосовувати. Але, за умови вмотивованості та щирого прагнення, можна почати навчатися та здобувати навички й досвід, опановувати різні спеціальності вже під час служби в лавах наших гвардійців, навіть будучи молодою людиною.
Сучасна війна по суті – шалений технологічний прорив, і кожний, хто долучився до боротьби в таких умовах, фактично рухається в авангарді розвитку науки й техніки людства. Тому служба в бригаді "Кара-Даг" це не лише можливість захищати від агресора рідну землю та наше суспільство, це – дотичність до Майбутнього, яке закладається й проростає вже сьогодні.
Герман Дубінін
журналіст, старший солдат 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг»
