Авторизация
Минулого тижня Запоріжжя та й уся Україна пережили одну з наймасштабніших трагедій — російський авіаудар по Комишувасі, внаслідок якого загинули щонайменше 55 людей. Ще 30 вважаються зниклими без вісті. Це один із самих масових випадків одночасної загибелі людей. Загалом із 2 по 8 листопада окупанти завдали біля 6 тисяч ударів по регіону. Вони продовжували атакували мости Запоріжжя КАБами, бандеролями, реактивними БПЛА. По всій Україні тривали масовані атаки на енергетику. Графіки відключень стали вже звичними цього тижня. А в Києві та Дніпрі були справжні блекнути. Водночас у місті розпочався опалювальний сезон, відкривалися нові арт-локації. В місті продовжувалися концерти зірок. В Україні стався гучний «скандал на Борщагівці». А весь світ обговорював результати проміжних виборів у США та теракт у Кракові. Детальніше — «ЗаБор».
Найтрагічнішою подією минулого тижня став масований російський авіаудар по Комишувасі Запорізького району 2 листопада. Унаслідок атаки загинули щонайменше 55 людей, а пошуково-рятувальна операція тривала понад тиждень.
Того ранку російські війська атакували місцеву гімназію «Джерело», де розташовувалися пункт видачі гуманітарної допомоги та підземне укриття для мешканців громади.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, близько 9:45 дві російські керовані авіабомби влучили в будівлі гімназії. Приблизно за годину окупанти завдали повторного удару надважкою авіабомбою ФАБ-3000 по підземному приміщенню, де перебували цивільні. Їх було близько 100.
Унаслідок атаки будівля зазнала масштабних руйнувань, а люди опинилися під завалами.
Кількість загиблих зростала протягом усього тижня. 5 листопада стало відомо про 42 жертви, 6 листопада — про 53, а вже 7 листопада ДСНС повідомила про 55 загиблих.
Серед жертв трагедії — цивільні мешканці, працівники гуманітарних служб, поліцейські та рятувальники.
Раніше «ЗаБор» детально розповідав про прощання із загиблими мешканцями Комишувахи.
7 листопада Головне управління розвідки Міноборони України повідомило про встановлення російських військовослужбовців, причетних до авіаудару по гімназії «Джерело».
За інформацією української воєнної розвідки, атаку спланував російський полковник Федір Зубаков — начальник групи вогневого ураження штабу угруповання військ «Днєпр».
Для здійснення удару залучали чотири літаки Су-34. Також ГУР встановило особи шістьох російських льотчиків, які, за даними розвідки, брали участь в атаці.
Інформацію про ще один екіпаж продовжують з'ясовувати.
Раніше «ЗаБор» опублікував подробиці розслідування ГУР та інформацію про встановлених російських військових.
Загалом за тиждень у Запоріжжі та області внаслідок російських обстрілів загинули 61 людина. Із них 55 стали жертвами авіаудару по Комишувасі 2 листопада. І це цифра не остаточна. Кількість загиблих буде зростати, адже ще близько 30 людей вважаються зникли без вісті. Ще двоє людей загинули внаслідок атак 3 листопада у Запоріжжі та Зарічному, а троє — 4 листопада у Вільнянську та Біленькому. І ще людина загинула наступного дня – 5 листопаду. Також 24 людини отримали поранення.
При цьому кількість загиблих у Комишувасі врахована окремо, без повторного додавання жертв із первинних щоденних зведень.
За щоденними повідомленнями про наслідки атак:
* 2 листопада — 29 загиблих і 11 поранених за первинним зведенням. Усі загиблі у Комишувасі (згодом кількість загиблих зросла до 55, а серед завалів знайшли поранену жінку)
* 3 листопада — 2 загиблих, 3 поранених.
* 4 листопада — 3 загиблих, 1 поранений.
* 5 листопада — загиблих і поранених немає.
* 6 листопада — 1 поранений.
* 7 листопада — 1 поранений.
* 8 листопада — 6 поранених.
За підрахунками на основі офіційних зведень Запорізької ОВА, за сім діб окупанти завдали загалом 5 748 ударів.
Кількість атак за днями:
Найбільше ударів зафіксували 2 листопада — 930. Найменше — 7 листопада, коли росіяни атакували регіон 725 разів.
У середньому окупанти завдавали понад 820 ударів щодоби.
Порівняно з попереднім тижнем, 26 жовтня — 1 листопада, коли було зафіксовано 5 968 ударів, кількість атак зменшилася на 220, або приблизно на 3,7%.
Проте інтенсивність російських обстрілів залишалася надзвичайно високою.
Найчастіше протягом тижня російські війська використовували безпілотники різних модифікацій, переважно FPV-дрони.
Загалом за сім діб зафіксовано 4 300 атак БпЛА, 159 авіаударів, 1 272 артилерійські удари та 17 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
Таким чином, майже 75% усіх атак припали саме на безпілотники.
Протягом минулого тижня російські війська неодноразово атакували Запоріжжя керованими авіабомбами та реактивними безпілотниками. За повідомленнями місцевих моніторингових каналів, частина ударів була спрямована в напрямку мостів через Дніпро.
5 листопада окупанти здійснили комбіновану атаку на місто. Під загрозою перебували Вантовий міст та міст Преображенського. Росіяни застосовували КАБи та реактивні дрони, через що в Запоріжжі лунали вибухи, а рух мостами тимчасово перекривали.
Наступного дня, 6 листопада, місто знову атакували керованими авіабомбами. За попередніми повідомленнями, декілька боєприпасів упали в різних районах Запоріжжя та його передмістя.
7 листопада атаки продовжилися. Близько 15:40 у Запоріжжі знову пролунали вибухи після чергових пусків КАБів. За повідомленнями місцевих моніторингових ресурсів, того дня росіяни здійснили два пуски авіабомб у напрямку мостів Запоріжжя.
8 листопада рух мостом Преображенського знову тимчасово перекривали. О 19:20 міська влада повідомила про повне відновлення проїзду.
Водночас офіційного підтвердження прямих влучань у конструкції мостів саме протягом 5–8 листопада не було.
Раніше російські війська вже атакували транспортну інфраструктуру Запоріжжя, зокрема Вантовий міст та район греблі ДніпроГЕС.
Через постійну загрозу нових ударів у місті продовжували тимчасово обмежувати рух під час повітряних атак.
Раніше «ЗаБор» повідомляв про чергові пуски КАБів у напрямку мостів Запоріжжя 7 листопада.
2 листопада у Запоріжжі офіційно розпочався опалювальний сезон 2026–2027 років. Міські комунальні підприємства почали поетапно запускати котельні та подавати теплоносій до житлових будинків і соціальних закладів.
Повний запуск системи планували завершити до 9 листопада. Із 10 листопада мешканці зможуть повідомляти про відсутність опалення через міський контакт-центр «15-80».
До речі в Запоріжжі 7 листопаду пройшов перший сніг. Він майже одразу танув, але факт залишається фактом.
Водночас у Хортицькому районі Запоріжжя розпочали облаштування автономного комплексу водопостачання на випадок тривалих блекаутів. Нова свердловина на Бабурці має забезпечувати питною водою до 9 тисяч людей на добу. Для роботи обладнання передбачено резервне електроживлення.
Також із 2 листопада в Запорізькій області почали діяти нові тарифи на проїзд у приміських електропоїздах. Вартість квитків тепер залежить від відстані поїздки та становить від 30 до 150 гривень. Тут треба додати, що через безпекові умови і постійні обстріли, поїзди до Запоріжжя вже припинили ходити, а іноді не ходять і електрички між Запоріжжям та Дніпром.
Раніше «ЗаБор» розповідав про зміни для мешканців Запоріжжя у листопаді, а також про облаштування автономної свердловини на Бабурці.
Попри складну ситуацію, протягом тижня в Запоріжжі відбувалися й культурні події.
Зокрема, на бульварі Шевченка облаштували Алею десанту — інсталяцію з десятків темно-бордових парасольок та мініатюрних парашутів.
Нову локацію присвятили військовослужбовцям Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Ініціатором створення Алеї десанту став 7-й корпус ДШВ. Відкриття інсталяції приурочили до професійного свята десантників, яке відзначали 8 листопада.
Також біля галереї «Ще!» на вулиці Грищенка з'явився незвичайний мурал. Художники переосмислили відому фреску Мікеланджело «Створення Адама», зобразивши на воротах руки людини та робота.
Автором розпису став молодий запорізький художник Євген Коровін.
Раніше «ЗаБор» детально розповідав про облаштування Алеї десанту та святкування Дня ДШВ у Запоріжжі.
Однією з головних загальноукраїнських подій тижня стали масовані російські атаки на енергетичну та нафтогазову інфраструктуру.
За інформацією Міністерства енергетики України, протягом 2–8 листопада російські війська здійснили 128 цілеспрямованих атак на об'єкти енергетичного та нафтогазового секторів. Загалом за цей період зафіксували 219 інцидентів, які призвели до пошкоджень або руйнувань відповідної інфраструктури.
Під ударами перебували електростанції, мережі передачі та розподілу електроенергії, а також інші важливі енергетичні об'єкти.
Зокрема, 3 листопада компанія ДТЕК повідомила про атаку на три свої теплоелектростанції. Внаслідок ударів було пошкоджено обладнання, що призвело до зупинки генерації на цих об'єктах.
Якщо у 2022 році основними цілями були електростанції, то тепер окупанти також атакують інфраструктуру, через яку електроенергія передається споживачам.
Особливо складною залишалася ситуація з електропостачанням у Київській та Дніпропетровській областях.
Крім того, за даними Міненерго, внаслідок обстрілів тимчасово окупована Запорізька АЕС втратила зовнішнє живлення та перейшла на використання резервних дизельгенераторів.
Водночас у Запоріжжі та області протягом тижня почали діяти графіки погодинних відключень електроенергії.
Ситуація в українській енергосистемі залишалася складною, а загроза нових російських атак зберігалася.
Протягом 2–8 листопада також надходили повідомлення про системні атаки безпілотників на нафтопереробні підприємства на території росії.
Зокрема, 3 листопада дрони атакували Ярославський НПЗ. Російська регіональна влада підтвердила пошкодження інфраструктури підприємства та пожежу.
Також протягом тижня повідомлялося про атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській області, Краснодарському краї та Саратовській області.
Ще однією резонансною подією тижня став конфлікт у Петропавлівській Борщагівці Київської області.
2 листопада в соціальних мережах поширилася інформація про те, що в підвалі приватного будинку нібито незаконно утримують близько 40 людей, а одну людину закатували насмерть. Як виявилось тут була база Нацгвардії. Підтверджень, що тут людей катували поки не знайшли. Хоча чотирьох чоловіків (як з’ясувалося СЗЧ) забрала швидка допомога. А у одного з чоловіків була стома. Тому, як він тут опинився, зовсім не зрозуміло.
Однак головним «героєм» події стала жінка, як спровокувала масові сутички і розголос навколо «катівні». Валентина Молода заявляла, що вона представниця Швидкої допомоги і приїхала вона на Швидкий. Однак, виявилось, що вона керівниця клініки пластичної хірургії, в неї був скандальний бекграунд, а от ніякого відношення до Швидкої вона не має.
Трьох організаторів сутичок посадили на два місяці в СІЗО. А Молоду звинуватили у тому, що вона за свої послуги «визволення» чоловіків брала 107 тисяч гривень.
Раніше «ЗаБор» детально розповідав про скандал на Борщагівці, сутички, втручання Буданова та розслідування ДБР..
У суботу, 7 листопада, близько 15:00 озброєний чоловік в'їхав автомобілем на головну площу Ринок у Кракові та відкрив вогонь по випадкових перехожих.
Загалом жертвами нападу стали шестеро людей — четверо жінок та двоє чоловіків. Ще 15 осіб дістали поранення, серед них двоє поліцейських.
Нападником виявився виявився 24-річний Міхал О., громадянин Польщі, який проживав в Островці-Свентокшиському.
У будинку нападника правоохоронці також виявили трьох загиблих людей — імовірно, його батьків та сестру, яких, як вважають, він вбив перед терактом у центрі Кракову.
Нападник, якого поранили поліцейські, помер у лікарні.
Українці, які слідкували за трагічними подіями, дуже сподівалися, що нападник не виявиться українцем, чи хоч якось пов’язаним із Україною. Адже стосунки із Польщею в нас тільки нещодавно нормалізувалися.
Важливою міжнародною подією минулого тижня стали проміжні вибори у США, які відбулися 3 листопада.
За даними Associated Press, Демократична партія здобула більшість в обох палатах Конгресу — Палаті представників та Сенаті.
Результати виборів змінили баланс політичних сил у Вашингтоні.
Після початку роботи нового складу Конгресу у січні 2027 року демократи матимуть більше можливостей впливати на законодавчі та бюджетні рішення адміністрації президента Дональда Трампа.
Для України це важлива подія, оскільки Конгрес США бере участь у розгляді питань військової та фінансової допомоги, міжнародних санкцій і зовнішньої політики.
Так, українці вболівали за демократів, адже саме уряд демократів і президент-демократ надавали найбільше допомоги Україні. От Трамп звів усю допомогу нанівець і навіть почав підтримувати агресора і надав йому право вільно торгувати дизелем.
Водночас самі результати виборів не означають автоматичного збільшення чи скорочення американської підтримки, адже Трамп досі залишається президентом і може ще два роки ставити палки у колеса законодавчим ініціативам парламенту.
Раніше «ЗаБор» проаналізував результати проміжних виборів у США та можливі наслідки для України.
