Авторизация
Фільм "Голос трави" - в місті Запоріжжя кінотеатри покажуть містичну драму за мотивами оповідань майстра химерної прози Валерія Шевчука. Досвідчена чаклунка (Раїса Недашківська) вирішує передати всі свої знання молодій учениці (Ользі Сумській). Вона навчає її усім секретам магічного ремесла, забуваючи відкрити лише одне – за свій дар дівчина муситиме заплатити велику ціну.
ДЕТАЛЬНІШЕ про всю афішу кінотеатрів Запоріжжя ТУТ
Тривалість: 1:30
Жанр: драма, фентезі
Виробництво: 1992, Україна
Режисер: Наталя Мотузко
Актори: Раїса Недашковська, Ольга Сумська, Неллі Савіченко, Сергій Тарасов, Володимир Міняйло
Це друга повнометражна робота Наталі Мотузко, створена на Одеській кіностудії. Надихаючись української міфологією, режисерка створила незвичайний, магічний, дещо моторшний фільм. Вона звертається до традицій українського поетичного кіно і намагається їх поєднати з елементами фентезі. Фільм знято українською мовою, що є рідкістю для студії того часу. Як і більшість українських стрічок початку 1990-их, “Голос трави” фактично не мав прокатної історії і був майже невідомий українському глядачу. У той же час фільм демонстрували на Берлінському кінофестивалі у програмі “Панорама” у 1995 році, де він отримав схвальні відгуки, зокрема як приклад феміністичного кіно. Згодом “Голос трави” неодноразово демонстрували на телебаченні. Фільм нарешті знайшов своїх прихильників і отримав культовий статус.“Голос трави” було заново оцифровано Кінолабораторією Довженко-Центру у 2023 році. Фільм «Голос трави» виходить в рамках програми Довженко-Центр.
Кіноклуб.Довженко-Центр — новий проєкт, що пропонує розширення географії показів українського кіно та знайомство глядачів з різних міст України із річною ретроспективою Центру у форматі кіноклубів. Покази у регіональних культурних просторах відбуватимуться паралельно із показами ретроспективи у Києві, присвяченої дослідженню періоду 1990-х в українському кіно. Сезон кінопоказів розпочнеться із квітня та триватиме до кінця року. Ми познайомимося із фільмами, що стали свідченням здобуття творчої свободи режисерів, зникнення цензури та пошуків національної ідентичності, що призвело до буму глядацького кіно. Це період кінодебютів та нових імен. Однією із важливих задач також є віднайти точки перетину кризових дев’яностих та не менш бентежного сьогодення через кіно. Ми хочемо поговорити про те, як кризові часи народжували нові віяння, як кіно ставало політичним актом та говорило наскладні та незручні теми, але водночас — розважало і допомагала глядачам осягнути нових себе у новій країні. Фільм «Голос трави» зберігається у фільмофонді Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» та є частиною колекції Фільмофонду і культурної спадщини України.
