Авторизация
Журналістка Ірина Левченко із чоловіком
Мелітопольська журналістка Ірина Левченко вже понад два з половиною роки перебуває в російському ув’язненні. Її затримали у травні 2023 року разом із чоловіком, висунувши звинувачення в «тероризмі». Нині жінку утримують у Донецькому СІЗО №1, а родина не виключає її етапування до Криму для так званого «суду». Детальніше – "ЗаБор".
Мелітопольська журналістка Ірина Левченко була затримана 6 травня 2023 року в окупованому Мелітополі разом із чоловіком Олександром. Подружжя свідомо залишалося в місті після його захоплення росіянами: обоє вже були пенсіонерами, а Ірина на той момент не працювала в медіа.
Перші дні після затримання родина взагалі не знала, де перебуває подружжя.
«Того ранку ми ще списалися, а ввечері вона вже не відповідала. Наступні дві доби теж була тиша. Ми опинилися в повній невідомості», – розповідає сестра журналістки Олена Руденко.
Лише за кілька днів родина дізналася про затримання від знайомої, яка бачила, як Ірину зупинили російські військові на вулиці. Згодом до неї підійшов чоловік.
«Ірина глянула на неї й поглядом показала не втручатися. Їх просто повели», – переказує Олена.
Першим підтвердженням того, що подружжя живе, стала фотографія короткої записки, яку Олександр зумів передати назовні. У ній повідомлялося про затримання та висунуті звинувачення в «тероризмі».
Спочатку Ірину та Олександра утримували в підвалах Мелітополя. Пізніше Ірину перевели до Донецького слідчого ізолятора №1. За словами рідних, жінку можуть етапувати до тимчасово окупованого Криму для розгляду справи в російському суді.
Встановити сам факт ув’язнення було надзвичайно складно: жодних офіційних підтверджень чи доступу до незалежних адвокатів родина не мала.
«Ми збирали інформацію буквально по крихтах. Тоді ми рухалися наосліп», – згадує сестра журналістки.
Ірина Левченко має 41 рік журналістського стажу. Вона працювала в газеті «Моторобудівник», мелітопольському виданні «Новий день», була власкором обласних і всеукраїнських медіа. У Мелітополі її добре знали за матеріалами про місцеві події та людей.
«Вона писала не просто сухі новини. Їй було важливо зрозуміти людину, мотиви, обставини. Вона уважно слухала, ставила запитання, описувала життя міста», – розповідає Олена Руденко.
За свою роботу Ірина також отримувала відзнаки, зокрема медаль ДСНС за висвітлення надзвичайних ситуацій у регіоні.
У серпні 2024 року чоловіка Ірини Олександра звільнили після року і чотирьох місяців утримання. Йому видали довідку, згідно з якою він нібито перебував під арештом лише 21 добу за «порушення комендантської години». Насправді ж увесь цей час чоловіка утримували в Мелітополі, періодично змінюючи місця утримання. Ірину він бачив лише раз – на прогулянці в СІЗО, без можливості поспілкуватися.
Наразі зв’язок Ірини з родиною вкрай обмежений. Вона передає короткі листи через волонтерів, іноді по 10–11 рядків. Родина надсилає їй речі та кошти через знайомих.
«Ми намагаємося писати їй про сім’ю, дітей, онуків, щоб у неї було відчуття зв’язку з домом», – каже сестра.
За словами Олени, адвокат, наданий російською стороною, практично не впливає на ситуацію. Звернення до міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Червоного Хреста, результатів не дали.
«Вони телефонували й питали, чи є в нас новини про Ірину. Це вони мали б нам щось повідомляти, а не навпаки», – зазначає жінка.
Родина продовжує шукати будь-яку інформацію про Ірину Левченко та підтримувати з нею зв’язок, наскільки це можливо. Про це повідомили Zmina.
