Новини компаній: Розвиток азартного бізнесу в Україні: досягнення, податки, існуючі проблеми

Експерти неодноразово стверджували та продовжують стверджувати, що легалізація ринку азартних послуг була потрібна й Україні, і її жителям. Вона не лише позитивно позначилася на розвитку країни загалом, а й відкрила нові можливості перед українськими гравцями. Наприклад, тепер вони можуть:

• безпечно проводити транзакції, оскільки діяльність закладів та всі фінансові операції контролюються вищими органами;
• вибирати оптимальну компанію, користуючись достовірними джерелами, на яких представлена ​​вся необхідна інформація про різних операторів – наприклад, на цьому сервісі можна прочитати про промокоди від Слотокінг: https://promocodius.com/ua/shops/slotoking;
• користуватися найкращими послугами, адже через високу конкуренцію на ринку кожна компанія намагається вдосконалити свій сервіс та розширити перелік пропозицій.

Закон про легалізацію азартного бізнесу позитивно позначився на багатьох галузях. Як зазначають фахівці сервісу, на якому представлені різні пропозиції операторів, наприклад, доступний промокод від Супер Бос, https://promocodius.com/ua/shops/superboss, найбільше її позитивний вплив відчули:

• Економіка країни. Оскільки ринок повністю виводиться з тіні, тепер гроші, отримані в даному секторі, не проходять повз державну скарбницю. З моменту легалізації казино та БК принесли країні майже 1,7 млрд. грн. Капіталовливання продовжуються і в період військових дій на території України, тому азартний бізнес зараз є суттєвою підтримкою економіки.
• Медицина, освіта, наука. Майже всі кошти, отримані за продаж ліцензій, йдуть на розвиток цих сфер.
• Спорт та культура. Мало того, що частина грошей з грального сектора прямує на їх розвиток, багато операторів виступають спонсорами проведення різних культурно-масових заходів, змагань, матчів.
• Сфера благодійності. Щоб наголосити на своїй соціальній відповідальності, компанії віддають частину зароблених коштів на благодійність, а також самостійно створюють нові соціальні проєкти. Яскравим прикладом є їхня активна діяльність у період війни. Багато хто проводить благодійні акції, турніри, залучає закордонних партнерів, щоб фінансово підтримати ЗСУ, територіальну оборону, біженців та тимчасово переміщених осіб.
• Ринок праці. Кожна компанія, яка заходить на український ринок, наймає на роботу десятки спеціалістів, які є резидентами України.
• Готельно-ресторанний бізнес. Оскільки наземні заклади працюють на базі готельних комплексів, вони опосередковано залучають клієнтів до них та до розміщених поряд ресторанів.
• Туризм. Клієнтами компаній, які працюють в Україні, є не лише українці, а й жителі інших країн. Зокрема це стосується резидентів тих держав, на території яких азартний бізнес заборонено. За словами експертів, щомісяця кожен іноземний гравець витрачає на азартні заклади у середньому 400-500 доларів.
• Маркетинг. Будь-яка компанія, і гемблінгова не виняток, потребує просування на телебаченні, в мережі, через паперові носії, соціальні мережі та ін. Тому українські рекламні компанії безперервно отримують замовлення.

Невирішені питання та розвиток грального бізнесу в період війни

Однією з головних проблем, яка заважає гральному бізнесу повноцінно розвиватись, є високе податкове навантаження. У 2021 році уряд представив законопроєкт, який має його знизити, але сам закон 2713-Д ще не прийнятий. Саме він дозволить українському азартному бізнесу вийти на новий рівень, адже податки знизяться, і це привабить ще більше гравців та операторів. Він передбачає:

• скасування потрійної плати за ліцензію;
• встановлення єдиного податку 10% на GGR для всіх видів азартних ігор;
• сплату податку в розмірі 18% з прибутку;
• звільнення від податків на виграш у тому випадку, якщо він менший за 8 мінімальних зарплат.

Що стосується військових дій в Україні, вони, безперечно, негативно позначаються на розвитку даного сектора, але все ж таки він продовжує функціонувати. За словами експертів, щойно закінчиться війна, гральний бізнес вийде на новий рівень і приноситиме до бюджету до 7-8 млрд грн на рік.