Футбольні скандали і туристи, які застрягли в аеропортах – із початку липня більшість новин крутяться навколо тем відпочинку. У період відпусток градус політичної напруги в суспільстві традиційно знижується, однак це гарний час дати проміжну оцінку вже зробленій роботі. Про те, наскільки вдалий 2018 рік у реалізації реформ та суспільно-економічних трансформацій, говоримо з лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком.
- Пане Віталію ми вже сягнули річного екватора, можемо підбивати певні підсумки. Які позитивні зрушення можете відзначити цьогоріч, а що не вдалося?
- Цей рік передвиборчий, і об’єктивно говорити про економічні досягнення чи зрушення в реформах уже не доводиться. Це все відійшло на задній план. Фактичний старт виборчих перегонів украй негативно впливає на соціально-економічні та політичні процеси в країні. Політики і переважна більшість державних управлінців уже давно не думають про необхідність розв’язання нагальних питань життєдіяльності країни. Президентські та парламентські вибори – ось предмет їхніх переживань. Як наслідок, влада фактично гальмує надважливі реформи у сфері охорони здоров’я, освіти, державного управління, боротьби з корупцією, дерегуляції тощо.
Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик
- Для опозиції це козир?
- А так звана парламентська опозиція нічим особливо не краща. Вона також несе відповідальність за "застійні" процеси в країні. Представники опозиції часто голосують в унісон із провладними фракціями в обмін на вирішення їхніх приватних інтересів. Багато "опозиціонерів" є членами різних робочих груп, які опікуються реформами, наприклад, у сфері державного управління.
"Опозиціонери" чудово знаходять спільну мову із владою із ключових для них питань. Проблема лише в тому, що ці питання вузькокорпоративні, приватні, суто егоїстичні, а не ті, що хвилюють людей. Глобально парламентська опозиція взагалі не здатна генерувати альтернативні ефективні сценарії розвитку країни або розв’язання суспільно важливих проблем, тобто вона не виконує своєї головної функції. Значно простіше вдатися до відвертого популізму, що ріднить владу та парламентську опозицію.
- Однак частково прогресивні рішення, на яких, до речі, наполягала міжнародна спільнота, таки ухвалено?
- Ви сказали ключову річ – на яких наполягала міжнародна спільнота. Навіть таке важливе для країни рішення, як створення Антикорупційного суду, було прийняте з-під палиці, фактично під страхом персональних санкцій. Яку емоцію, окрім розчарування, може викликати парламент, що спроможний працювати лише під зовнішнім тиском? Дві третини законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді цього року, вкрай неякісні, що неодноразово відзначали експерти. Інакше й не могло бути, адже суміш популістів і лобістів кланово-олігархічних груп просто нездатна генерувати ефективні законодавчі ініціативи. Для них важливі лише лобістські законопроекти, спрямовані на задоволення комерційних інтересів окремих осіб, що фінансують певні політичні сили.
Подивіться хоча б на останні робочі дні депутатів. Замість того, аби ухвалювати важливі закони, депутати торгуються за кожного члена ЦВК. А щоб підвищити ефективність роботи парламенту, народні обранці вирішили обмежити доступ журналістів до кулуарів. Звісно, знаючи традиції та специфіку наших парламентарів, дивуватися не варто – в кулуарах ведеться багато "ділових розмов", а "гроші люблять тишу". Тож надокучливі журналісти, які постійно вимагають відповідей на незручні питання, просто заважають депутатами розв’язувати свої проблеми. Наслідок роботи нинішнього парламенту – суспільна зневіра та розчарування населення.
Чи може за такої роботи ефективно працювати Уряд?
Для ефективності потрібна злагоджена робота законодавчої й виконавчої гілок влади. А у нас і та, і та займаються лише популізмом. Уряд теж живе в очікуванні виборів. У результаті дуже багато рішень у державі ухвалюють без жодного обґрунтування та елементарної логіки. Точніше, логіка там присутня, але це логіка звичайного піару. Наприклад, Кабінет Міністрів витрачає шалені кошти на відверту рекламу Премєр-міністра, звітує про його здобутки в царині децентралізації, ремонту доріг тощо, але при цьому навіть не може завершити процес створення госпітальних округів у країні. В Кабміні низка ключових міністерств навіть міністрів не мають, про яку ефективність ми говоримо? Не дивно, що нинішній уряд, як і попередній, свідомо і цілеспрямовано уникає звітування перед Верховною Радою. І таким чином блокує можливості отримати негативну політичну оцінку своєї діяльності та ризик піти у відставку. Нагадаю, що, згідно з чинним законодавством, Кабінет Міністрів зобов’язаний щорічно звітувати перед парламентом. Проте, судячи з усього, глава Уряду вже давно ставить себе вище закону.
- Чи здатні майбутні вибори змінити ситуацію так, щоб наступний парламент і Уряд працювали ефективно?
- Змінити ситуацію можливо, але для цього необхідно зробити кілька простих кроків. По-перше, всі політичні сили, які дійсно зацікавлені в розбудові успішної та самодостатньої держави, повинні припинити різноманітні піар-шоу. Потрібно перейти до змагання не політтехнологів, а професійних команд, та розпочати конструктивний діалог. Підкреслюю, мова йде про справжні політичні партії, які сповідують певну ідеологію, відстоюють національні інтереси України, працюють із людьми та для людей. Різноманітні олігархічні проекти не можуть брати в цьому участь, оскільки вони не здатні запропонувати адекватної стратегії розвитку країни, бо лобіюють виключно приватні, а не суспільні інтереси. По-друге, політичні партії повинні згадати про Людину, її інтереси й потреби. Для Аграрної партії важливо змінити країну, створити в державі умови для повноцінного життя, розвитку і самореалізації Людини.
- Аграрна партія позиціонує себе як ідеологічна, а хто ваша команда?
- Наша команда – це професіонали з різних галузей. Ми не просто пафосно кажемо, що приведемо до влади фахівців, ми їх уже підбираємо і саме вони розробляють пропозиції кожен у своєму напрямі. Ми сформували 27 внутрішніх рад – своєрідних прототипів парламентських комітетів, кожна з яких відповідає за певну галузь, починаючи від медицини, освіти, промисловості, енергетики і закінчуючи культурою та спортом.
- В Аграрній партії, наскільки мені відомо, є навіть Рада ветеранів, а над чим вона працює?
- Так. Нещодавно відбулося чергове засідання Ради ветеранів. Прикро визнавати, але у вкрай важливому питанні надання пільг і державних гарантій ветеранам повний хаос, який прикривають голосними обіцянками, хоча питання напрацювання ветеранської політики в державі не просто назріло, а перезріло. У нас уже майже 1,6 млн ветеранів АТО, неоголошених війн та військових конфліктів, при цьому їх кількість постійно зростає. Їхніми проблемами опікуються 22 державні органи виконавчої влади, функції яких переплетені й продубльовані. Як наслідок – створення Міністерства ветеранів затягують через небажання інших відомств передавати свої повноваження та майно і відсутність політичної волі. На засіданні ради ми розглядали структуру майбутнього Міністерства ветеранів, напрями ветеранської політики й обговорювали, які програми підтримки ветеранів можемо впроваджувати власними зусиллями на рівні місцевого самоврядування до приходу в парламент.
Так, у кожної нашої ради є тактичні завдання (що ми можемо зробити зараз своїми силами) і стратегічні. Ради розробляють стратегію на 7 наступних скликань Верховної Ради і на 35 років уперед. Цей досвід може стати якісною основою для подальшого конструктивного суспільного діалогу. Нам украй важливо продемонструвати чітке бачення майбутнього розвитку країни, з конкретними показниками соціального та економічного розвитку, щоб громадяни могли побачити своє місце в державі, а не шукати щастя за кордоном. Україна здатна посісти гідне місце у світі, однак реалізувати свій потенціал вона зможе лише тоді, коли державою керуватимуть професіонали та патріоти. Поступальний розвиток почнеться, коли до влади прийдуть конструктивні люди, які хочуть жити і працювати тут, а не накрасти та втекти.
Ілона Ковч